Ретроспектива Сарн: як виглядали знайомі будівлі нашого міста в минулому столітті
Багато споруд у місті Сарни будували для зовсім іншого призначення. А деякі об’єкти взагалі залишилися недобудованими. Але за кожним із них в архівах Сарненського історико-етнографічного музею залишилась чимала історія. CарниNews.City дізнались, яким був колись маслоробний комбінат, для кого будували житло на вулиці Героїв Берестечка, як перетворювали довгобуди на житлові будинки та якою була Костянтинівська початкова школа кінця 40-х років минулого століття.
Сарненський маслоробний комбінат
Після 1991 року маслопереробний завод у Сарнах почали приватизовувати. У жовтні 1996 року на підприємстві створили Відкрите акціонерне товариство, у склад якого входили цехи з виробництва продукції з незбираного молока, жирних і нежирних сирів, сухих молочних продуктів. Основними постачальниками сировини були жителі та сільськогосподарські підприємства Рівненської області. Ринком збуту продукції став увесь Сарненський район, а також Рівне, Київ й інші міста України.
Виробництво молочної продукції залежить від кількості та якості сировини. У середині 90-х років її критично не вистачало від місцевих виробників, тому почали завозити сировину з Ковеля, Луцька та Рівного. До того ж економічний стан держави негативно вплинув на розвиток господарської діяльності комбінату й завод став збитковим.
Упродовж 2002 року на підприємстві провели технічне переоснащення, реконструкцію та розширили виробництво, уклали договори на заготівлю молока. Товариство, за участі інвестора, планувало розвивати виробничу діяльність, поглиблювати й розширювати переробку. Однак поступово завод втрачав свої виробничі потужності й у 2010 році остаточно припинив свою діяльність як юридична особа.
Нині на території ТОВ «Сарненський маслоробний комбінат» залишились лише напіврозвалені цехи й жодних планів щодо відновлення підприємства немає.
Польські будинки для чиновників
За часів Польщі в Сарнах звели чимало різних будівель. Деякі з них збереглися й донині. Звичайно, їх вигляд, десь частково, а подекуди до невпізнання, змінився. Наприклад, будинок, що на фото, для польських службовців на чотири родини побудований у той час за проєктом інженера Олександра Ранєцького. Був він на нинішній вулиці Героїв Берестечка. Кажуть, такі будівлі з’явилися в міжвоєнний період у рамках всепольської кампанії будівництва так званих містечок чиновників. Ці проєкти реалізовували у воєводських і повітових містах. Але жодного не довели до логічного завершення — завадила Друга світова війна.
Згодом за радянських часів напівзруйновану в роки війни будівлю частково відновили й нині це звичайний житловий будинок.
Довгобуди у Сарнах
Після розвалу Радянського Союзу в Сарнах залишилось чимало об’єктів незавершеного будівництва. Деякі з них (до прикладу, на вул. Грушевського) завершили й перетворили на якісне житло для мешканців міста. Частину (на фото з вул. Суворова) демонтували заради безпеки людей. А деякі об’єкти (вул. Котляревського) просто заросли кущами.
Школа в селі Костянтинівка
На старому фото — Костянтинівська початкова школа кінця 40-х — початку 50-х років минулого століття. Колишня учениця навчального закладу, автор книги про рідне село Зоя Федорчук, розповіла, що будівля була розташована за 100 метрів від теперішньої школи в бік села Янівка. Учні для фото стали з тильного боку навчального закладу.
Школу розмістили в 1946 році в залишеній польській хаті, до цього вона діяла в помешканні Павлишиних. Селяни обладнали дві класні кімнати, прибудували ганок, склали грубку, постелили підлогу. Сільрада придбала два столи, парти, дошку. У трьох шкільних класах у той час навчалися 55 дітей, більшість були переростки, які не вміли ні читати, ні писати. З ініціативи вчительки Ольги Однолько у вечірній час діяла школа для неписьменних і малописьменних, яку відвідували 65 селян.
У 1950 році початкову школу реорганізували в семирічну. За допомогою сільської громади зробили ремонт приміщення.
Наразі у Костянтинівській гімназії навчається 300 учнів, але розрахована будівля на вдвічі меншу кількість дітей.
