Як «Случ» у Тинному оновився за перший рік роботи: екскурсія с/г підприємством

26-річний Микола Ковела називає сільське господарство найперспективнішою галуззю в Україні. За два місяці до початку повномасштабної війни він очолив СГПП «Случ», що в Тинному на Сарненщині. Тут запустили сучасний елеватор, збільшили надій молока та зібрали перший врожай.

СарниNews.City побували на підприємстві та дізнались, чому сільське господарство — це робота на довгу перспективу й інвестиція в майбутнє країни.

Українське сільське господарство — це не радянські колгоспи

З грудня 2021 року сільськогосподарське підприємство «Случ» ввійшло в склад групи компаній Tradex Agri Group. Основні її напрямки:

• рослинництво,
• вирощування с/г продукції,
• трейдинг,
• тваринництво.

Компанія має близько 3 тисяч гектарів полів в обробітку та понад 700 голів великої рогатої худоби.

На підприємстві працює 111 робітників. Із них більшість місцеві жителі. Проте є й ті, хто приїхав у Тинне з інших регіонів.

Микола Ковела, навчаючись на магістратурі, прийшов працювати в аграрне підприємство на Дубенщині. Зараз основним завданням виконавчого директора є розвиток підприємства на Сарненщині:

— Я вважаю, що на цю мить в Україн сільськогосподарське виробництво — один із тих напрямків, що найбільше розвиваються, він рентабельний. В цю сферу залучають дедалі більше молодих людей. Ми відходимо від практики колгоспів. Зараз у сфері сільського господарства працюють молоді люди. У нас майже не залишилось радянської техніки. Її замінили на сучасну. Це найпотужніші трактори у світі. Дав нам Бог такий поклик працювати на землі. Тож ми займаємось благодатною справою.

Водночас старший технолог підприємства Андрій Голованич додає, що із тутешніми ґрунтами доведеться працювати довго та наполегливо, щоб вийти на рентабельний рівень.

— Землі тут набагато слабші, ніж на Дубенщині. Вони запущені, ними фактично ніхто не займався. Нікому не було це цікаво. Відповідно дуже багато полів, які пустують, заростають бур'яном, — пояснює Андрій і одразу заспокоює. — Звичайно, ми знаємо, що з тими землями робити і як їх рятувати. Інакше ми б просто сюди не заходили. Плануємо все окультурювати, вводити в обробіток і масштабувати.

Підприємство завершило збір першого врожаю. Цьогоріч тут вирощували кукурудзу, сою та соняшник. Основну площу полів відвели під кукурудзу — понад 2 тисяч гектарів. Соя ж не дуже добре себе показала в нашому регіоні. Також на зиму засіяли пшеницю.

— Перший врожай, як перший млинець, — нанівець, — продовжує розповідь старший технолог Андрій. — Не варто було очікувати серйозних врожаїв, бо поля запущені. І це тільки перший рік введення їх в обробіток. Це лише збоку виглядає так: на поле зайшла техніка і одразу врожаї та можна гроші заробляти. Це гра в довгу. Це робота на перспективу. І потрібен не рік і не три. Щоб вийти на рентабельність, необхідно, мабуть, років п’ять з тими ґрунтами працювати. Вичистити від бур'янів, чагарників, зробити порядок з меліоративною системою, каналами. Вони переповнені водою, відповідно поля затоплені.

За словами аграріїв, цей рік був доволі важким. Через війну в Україні заблоковані порти, фактично немає шляхів збуту та реалізації продукції.

— Експорт просувається дуже повільно. Продукція є, а ціни на неї не існує, бо немає куди її дівати. Ми не можемо реалізувати те, що виробляємо. Зараз є дуже багато господарств, в яких ще торішні врожаї на складах лежать. Бо немає куди їх збувати, — пояснює директор Микола Ковела.

Тому зараз намагаються максимально зберігати продукцію. Для цього використовують складські приміщення. А тепер запустили новенький елеватор.

Запустили сучасний елеватор та будують лабораторію

Будівництво елеватора підприємство розпочало у червні. Для втілення проєкту запросили спеціаліста з Львівщини Ігора Казимировича. Це третій елеватор, який зводив чоловік, і перший сучасний на Сарненщині.

— Він збудований із застосуванням енергозберігаючих технологій. Тобто ми зараз працюємо на зрідженому газі. Тут італійська сушка й очисні машини з високою продуктивністю, які використовують на сучасних потужних виробництвах, — розповідає пан Ігор.

За організацію безперебійного процесу роботи зернового комплексу, прийом зерна на зберігання, відвантаження, облік відповідає Михайло Адамович. Він і раніше працював в СГПП «Случ». Але зараз, каже, обсяги зросли в десяток разів.

Вадим Мичак і Дмитро Самойлик займаються обробкою зернових культур, їх очищенням і сушінням. Кажуть, робота оператора відповідальна та нелегка. Одна помилка може коштувати тонни зерна. Хлопці поміж кращих працівників пройшли навчання у Здолбунові та Дубні. А повернувшись спеціалістами, приступили до роботи.

Молоко в корови на язиці

З усієї групи компаній Tradex Agri ферма є лише в «Случі». За понад 700 коровами доглядає 35 працівників. Головний зоотехнік Віктор Кичан із Тинного працює з тваринами з 2006 року.

— Я цілий день біля корів. Треба ж обійти, подивитися, як іде процес, чи не прихворів ніхто. Одним треба робити щеплення, інших підготувати до розтелу, перевірити, як телята, — розповідає Віктор Володимирович.

Чоловік веде до дійного стада — корів, які дають найбільше молока. На території стоїть молоковоз — ним його відправляють на завод у Радивилів. Від початку року фермерам вдалось збільшити надій молока майже втричі.

— Я пам’ятаю в перший день роботи був надій 2 тонни 200 кг, зараз маємо понад 6 тонн. Як кажуть в простонародді: молоко в корови на язиці. Коли в неї є вода, корм, коли вона їсть те, що хоче, за нею доглядають як треба, вона буде давати молоко, — пояснює директор.

У корів триразове харчування, індивідуальні поїлки. Для кожної групи — свій збалансований раціон, а також режим.

— Кожен навіть незначний фактор впливає на молоко. На пів години пізніше роздали корм — надій впав. У корови виробляються рефлекси, тому режим — це дуже важливо, — розповідає головний зоотехнік.

У планах підприємства — модернізація ферми. Тут хотіли зробити два нових корівники з автоматизованою доїльною системою. Але через війну процес призупинили. Натомість поголів’я на фермі скоро збільшиться — привезуть 66 нетелів.

— Ми хочемо розвивати ферму. Докупили високопродуктивного голштинського нетеля. Це гарна молочна порода, високопродуктивна, — каже Микола Олексійович.

Були трактористи, стали — оператори

Зараз робота на полях — повністю автоматизований процес. Старший технолог Андрій Голованич запевняє, що тяжка людська фізична праця не застосовується зовсім:

— Колись були трактористи, а зараз оператори. Їм потрібно лише контролювати процес обробітку ґрунту та обслуговувати техніку.

Богдан працює на новенькому тракторі, який вважають одним із найпотужніших у світі. На роботу заступає позмінно. Зараз — готує поля до зими. Рихлить землю, щоб у ній краще зберігалась волога.

Досвіду в чоловіка вистачає. Раніше він працював з вітчизняною технікою та комбайнами, але з новими тракторами, каже, не порівняти:

— Тут все автоматизоване. Забиваю лінію з точки А в точку Б і трактор веде навігація. Керувати при цьому не треба, тільки контролювати процес. Тут комфортно та тепло всередині. Так за добу можна гектарів 50-60 обробити.

Якщо зайшли в село, то й стали його жителями

Сільськогосподарське підприємство «Случ» долучається до суспільно-корисних робіт у громаді, селі Тинному. Якщо є прохання від населення — допомагають.

— Наприклад, раз у тиждень ми даємо техніку, щоб зібрати та вивезти побутове сміття. Не стоїмо осторонь потреб навчальних закладів, дитсадочків, військових. Не відмовляємо у допомозі й місцевим жителям, що потребують лікування чи потрапили в біду, — розповідає пан Микола. — Ми міркуємо так: якщо ми зайшли в село, то й стали його жителями. І покращувати життя, умови, вирішувати проблеми — це наш обов’язок.

Староста села Тинне Олександр Омельковець каже, що від роботи такого підприємства бачить лише плюси. Це надходження коштів у бюджет громади, орендна плата за землю людям і робочі місця:

— Вони допомагають прибирати, ремонтувати дороги. Підтримують волонтерський рух, надають продукти. Це місцеві меценати.