«Мова — це Божий дар»: логопед Іванна Нечитайло про покликання, дітей війни та силу слова
14 листопада відзначають Міжнародний день логопеда — професійне свято людей, які щодня допомагають нам почути і бути почутими. Для багатьох робота логопеда досі асоціюється лише з виправленням звуку «р» у дошкільнят. Проте насправді ця професія — набагато глибша, складніша і відповідальніша.
Сучасний логопед — це фахівець, який працює зі складними порушеннями, спричиненими стресом війни, допомагає дітям з РАС та СДУГ інтегруватися у світ, відновлює мовлення дорослим після інсультів та травм.
Про те, чому логопед — це «професія відкритої душі», ми поговорили з Іванною Нечитайло, фахівчинею зі Спеціальної школи №1 села Чудель, яка понад десять років допомагає дітям упевнено говорити та пізнавати світ.
«Це покликання»: про місію та мотивацію
— Для мене це не просто професія чи спосіб фінансового забезпечення. Це щось набагато глибше й відповідальніше — покликання допомагати людям впевнено заговорити, подолати мовленнєві труднощі, які щодня приносять дискомфорт, — розповідає Іванна.
Для неї кожне заняття — це маленьке диво: допомогти малюку сказати перше «мама», повернути мову людині після хвороби, навчити дитину сприймати світ без страху перед звуками чи дотиками.
— Я прийняла це покликання з вірою. Бо мова — це Божий дар, даний нам, щоб пізнавати світ і насолоджуватися життям, — усміхається фахівчиня.
Вже 10 років Іванна Нечитайло працює у Спеціальній школі №1 села Чудель і 6 років веде приватну практику. У роботі відзначає єдину складність: професія логопеда — це професія «відкритої душі»:
— Емоційне навантаження дуже велике: біль батьків і дітей — це і мій біль. Сучасний логопед — це вже не лише про звуковимову, а переважно про складні мовленнєві порушення. Надихають самі заняття, впевнені кроки до кожного нового звуку, нові знання (я — постійний учень!) та ініціативні батьки, які працюють у тандемі.
Виклики сучасності: від війни до гаджетів
Робота логопеда не існує у вакуумі. Іванна Нечитайло зазначає, що сьогоднішні фахівці стикаються з новими викликами, яких не було раніше.
Один із найболючіших — вплив війни та постійного стресу. Це негативно позначилося на мовленні дітей, особливо тих, хто був на територіях бойових дій.
— Це не масове явище, — уточнює Іванна, — але є випадки, коли у дітей знову з’являється заїкання.
Також серйозною проблемою стала двомовність для тих, хто виїхав за кордон. Іванна жартома називає це «синдромом незнайки мови», адже змішання мов у період активного формування мовлення ускладнює процес.
Інший виклик — гаджети. Тут Іванна займає зважену позицію. Вона вважає їх дієвим інструментом розвитку, якщо використовуються дозовано, з певною метою та «за участі дорослого».
— Гаджет не має бути «онлайн-нянею», — застерігає логопед. — Надмірне використання призводить до дефіциту живого спілкування, зменшення активного словника та порушення уваги.
Сама ж фахівчиня активно використовує аудіофайли на планшеті чи слайд-шоу для масажу обличчя у своїй роботі.
Головний міф: «Дитина це переросте»
Щоб зрозуміти, чи потрібна консультація, батьки повинні знати норми розвитку мовлення і спостерігати за дитиною від народження. Важливий ще період вагітності, пологи, оцінка за шкалою Апгара, смоктальний рефлекс. Якщо одразу після народження є труднощі з годуванням, то, можливо, не активізувався смоктальний рефлекс, а це вже може свідчити про подальші мовленнєві труднощі. Батьки повинні контролювати щомісячний розвиток малюка — від міміки й гуління до формування перших слів і фраз. Але найголовніше — не чекати.
— Якщо дитина не відповідає нормам розвитку, не варто чекати, що вона «переросте». Такого терміну не існує, — зазначає Іванна. — Є проблема — логопед обстежує дитину, складає корекційний план і працює.
Всередині кабінету: «сенсорний дощ» та «метод пряника»
Іванна називає себе «завжди дослідником», адже кожна дитина вимагає індивідуального маршруту. Її заняття проходять у різних осередках кабінету, задіюючи всі сенсорні системи: тут є зона сенсорної інтеграції, зорової стимуляції і навіть зона спокою «сенсорний дощ». Вона активно впроваджує арт-терапію та техніки заспокоєння при РАС.
Але попри всі інновації, найкраще, за її словами, досі працює «старий-добрий метод пряника»:
— Заохочення для кожної дитини своє. Хтось працює за цукерку, хтось за бульбашки, а один хлопчик обожнює кататися у моєму кріслі — і ми це робимо!
Робота в тандемі: батьки, школа та дорослі пацієнти
Успіх корекції, на думку Іванни, неможливий без тісної співпраці з батьками. Вона зазначає, що їй пощастило на відповідальних дорослих, які готові бути присутніми на заняттях. Хоча іноді трапляються труднощі з прийняттям діагнозу або небажанням проходити додаткові обстеження у суміжних фахівців (невролога, психіатра).
Водночас, вона спостерігає й іншу тенденцію — надмірну обізнаність.
— Батьки багато читають про РАС, РДУГ... Іноді вони занадто переймаються й шукають проблему там, де її немає. Якщо ваша дитина годинами складає LEGO чи вибудовує машинки в ряд — не поспішайте панікувати, — зауважує фахівчиня.
Іванна Нечитайло також допомагає з корекцією мовлення дорослим і наголошує, що логопед — це не лише дитячий лікар:
— Я працюю з дорослими у реабілітаційному відділенні Луганського онкологічного диспансеру як терапевт мови та мовлення. Це пацієнти, які проходять реабілітацію після травм або хвороб. Найчастіше — це післяінсультні стани. Ми допомагаємо відновити мовні функції через системні заняття, логопедичний масаж, тренування когнітивних і комунікативних навичок... Працюємо з афазією, заїканням, порушеннями голосу та наслідками черепно-мозкових травм.
Мрія про майбутнє
Іванна переконана, що системі освіти потрібні зміни: необхідно фінансувати та відкривати нові спеціальні заклади, а не скорочувати існуючі.
— Не всі діти можуть бути на інклюзії, — наголошує вона. — Дітям потрібен щоденний комплексний супровід. Вони так само мають право на освіту.
Роки роботи з особливими дітками, за словами Іванни, лише посилили в ній бажання вчитися та шукати нові дієві методи. А ще — сформували велику мрію:
— Я мрію створити власний центр корекції чи реабілітації, де батьки зможуть отримати комплексну допомогу, а діти будуть почутими й прийнятими.
Телефон для попередньої консультації логопеда: +38 (067) 605-11-20
Адреса логопедичної студії: місто Сарни, вулиця Ткача, 3.
