«Вибір відрізняється від дитячих мрій»: випускники Сарненського району поділилися освітніми планами
Більша частина навчального процесу випускників 2026 року пройшла в умовах пандемії та повномасштабного вторгнення. Тож разом із контрольними роботами, канікулами й домашніми завданнями були відключення електроенергії, повітряні тривоги та дистанційне навчання.
Попри суттєві зміни в освітньому процесі одинадцятикласники із Сарненського району складають НМТ, обирають спеціальності та університети і планують студентське життя в Україні. Щоб дослідити їхні освітні плани, СарниNews.City поспілкувалися з цьогорічними випускниками та провели онлайн-опитування.
«НМТ насправді не такий страшний»
З 2022 року школярі в Україні складають Національний мультипредметний тест (НМТ) — обовʼязковий іспит для вступу в заклади вищої освіти, який замінив ЗНО. Йдеться про тестування із трьох обовʼязкових предметів: української мови, історії України та математики, а також одного на вибір: біології, фізики, географії, хімії, української літератури або іноземної мови (англійська, німецька, французька чи іспанська). Іспит складається із двох блоків і триває 240 хвилин (кожен по 120), між ними — перерва тривалістю 20 хвилин. Цьогоріч основна сесія НМТ тривала із 20 травня до 25 червня.
— НМТ насправді не такий страшний, як всі говорять. Набрати прохідний бал дуже просто. Додатковим предметом я обрав фізику. Балами в цілому задоволений, — поділився Андрій Бакунець, випускник Сарненського ліцею «Лідер». — За кордоном вчитися не хочу. Планую вступ у Львівський національний університет імені Івана Франка або Львівську політехніку. Розглядаю сферу IT: «Штучний інтелект» та «Кібербезпеку», зокрема через власний інтерес і потенційну заробітну плату.
Участь у Telegram-опитуванні від СарниNews.City взяли понад 200 людей. 112 із них зазначили, що після випуску зі школи планують надалі навчатися в закладах вищої освіти, тоді як 39 — мають намір продовжити навчання у фаховому коледжі або закладі професійно-технічної освіти (ПТУ). Водночас 57 опитаних не планують здобувати освіту.
Більшість учасників опитування зазначили, що пріоритетною причиною здобуття вищої освіти є бажання отримати хорошу та перспективну роботу (74 зі 173 опитаних). На другому місці в опитуванні опинилися одразу три причини, які отримали від 22 до 24 голосів: бажання здобути досвід студентського життя, наполягання батьків або рідних та бажання переїхати в інше місто. Водночас лише 17 опитаних хочуть «отримати диплом», ще 13 — хочуть «здобувати нові навички та знання».
Логістика чи туризм: які спеціальності обирають випускники Сарненщини
За даними сайту «Вступ.ОСВІТА.UA», торік найбільш популярними серед абітурієнтів спеціальностями були «Менеджмент» (майже 70 тисяч), «Філологія» (майже 56 тисяч заяв), «Психологія» (понад 55 тисяч заяв), «Маркетинг» (понад 37 тисяч заяв), «Економіка» (понад 33 тисячі заяв), «Комп’ютерні науки» (майже 32 тисяч заяв) та «Право» (понад 28 тисяч заяв).
В онлайн-опитуванні СарниNews.City щодо вибору спеціальності взяли участь майже 150 людей. Найбільш популярними варіантами стали «Освіта, культура, мистецтво й гуманітарні науки» (26), «Бізнес, адміністрування та право» (26) та «Інформаційні технології» (25), а також «Медицина, фармація» (22) та «Інженерія, будівництво» (23). Водночас 15 учасників опитування віддали голос за спеціальність «Безпека й оборона». І лише 11 проголосували за «Психологія, соціологія, журналістика, політологія», тоді як за рейтингом «Вступ.ОСВІТА.UA» спеціальність «Психологія» входить у ТОП-3.
— Після закінчення школи я планую вступати на спеціальність, пов’язану з ІТ або туристичною сферою. Саме ці напрями мене цікавлять найбільше й відкривають широкі можливості для професійного розвитку, — поділилася Ілона Пригарська, випускниця Клесівського ліцею.
Висока заробітна плата в майбутньому і власний інтерес до обраної сфери, за результатами онлайн-опитування, є основними критеріями у виборі спеціальності. За ці варіанти проголосували 48 та 46 зі 179 опитаних відповідно. Результати НМТ та шанс навчатися на бюджетній формі є пріоритетною причиною для 32 людей. Водночас 25 опитаних зважають на перспективність і затребуваність професії, 16 — на високі шанси працевлаштування, а 12 — на поради батьків, друзів і знайомих.
— Найбільше мене цікавлять спеціальності, пов’язані з IT та логістикою. На цей вибір вплинули не лише мої власні інтереси до сучасних технологій і організації процесів, а й поради рідних та знайомих, які працюють у цих сферах. Вважаю, що саме ці напрямки мають великі перспективи для професійного розвитку та дозволять реалізувати себе в майбутньому, — зазначив Ярослав Євгейчук, випускник Клесівського ліцею.
Аліна Кузьмич, також випускниця Клесівського ліцею, поділилася, що у виборі професії враховує як результати НМТ, так і власні інтереси. Наразі дівчина обрала кілька спеціальностей та університетів, а ухвалюватиме рішення під час вступної кампанії — залежно від власних можливостей і вподобань:
— Для вступу розглядаю різні спеціальності, зокрема право, правоохоронну діяльність та логістику. Найбільше мене зацікавила логістика, адже я спостерігала за роботою логістів і зрозуміла, що мені подобається працювати за комп’ютером, з документами та організацією різних процесів. Також на вибір спеціальності певною мірою вплинули результати НМТ, які дали мені додатковий поштовх визначитися з майбутнім напрямком навчання. Наразі я ще остаточно не визначилася, тому планую подавати документи до кількох університетів та на різні спеціальності, які мені цікаві.
«Хочу здобувати вищу освіту тут, в Україні»
Більшість опитаних — 63 із 223 — розглядають для вступу університети Рівного, Луцька та Житомира. 55 людей віддають перевагу Львову, 36 — Києву, ще 28 — іншим містам в Україні. Водночас планує здобувати вищу освіту за кордоном 41 опитаний.
— Навчання за кордоном я ніколи не розглядала, тому хочу здобувати вищу освіту тут, в Україні. Наразі обираю між двома містами — Луцьком та Львовом, — зазначила Ілона.
За даними інформаційної системи «Вступ.ОСВІТА.UA», торік найбільш популярними серед абітурієнтів в Україні стали Львівська політехніка та Львівський національний університет імені Івана Франка (понад 38 тисяч заяв), на третій сходинці — Київський національний університет імені Тараса Шевченка (майже 33 тисячі заяв). Водночас до повномасштабного вторгнення у трійку лідерів за кількістю заяв входили два заклади Києва та один — Львова: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (54 тисячі), Львівський національний університет імені Івана Франка (понад 47 тисяч) і Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (понад 46 тисяч).
— Я планую вступати у КПІ ім. Ігоря Сікорського в Києві. Також розглядав можливість навчання за кордоном, але через певні обставини вирішив залишитися в Україні, — поділився Ярослав.
До слова, минулоріч Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна посів девʼяте місце в рейтингу (13 тисяч заяв), тоді як до повномасштабної війни з росією посідав шосте (понад 32 тисячі заяв). Зауважимо, що в онлайн-опитуванні 27 зі 141 людей назвали безпекову ситуацію в Україні основною причиною вибору університету.
— Наразі розглядаю вступ у Львівський національний університет імені Івана Франка, а також можливість навчання за кордоном. Хочу пов’язати своє життя зі сферою міжнародних відносин. На мою думку, це одна з найперспективніших галузей сьогодення, — розповіла Валерія Понедільник, випускниця Сарненського ліцею «Лідер». — У дитинстві я приміряла на себе найрізноманітніші професії, тому нинішній вибір дещо відрізняється від тих мрій, які мала раніше. Водночас я розумію, що життя може внести свої корективи, і не виключаю, що колись повернуся до рідних Сарн. Адже саме тут живуть мої найрідніші люди, з якими пов’язані найдорожчі спогади.
Відстань від місця проживання є основним критерієм у виборі університету для 18 опитаних, результати НМТ і шанси потрапити на бюджет — для 36, а обрана спеціальність та престижність/репутація закладу — для 29 і 22 відповідно. Водночас 9 опитаних обирають навчальний заклад за рекомендаціями друзів і знайомих.
— Планую здобувати вищу освіту в Луцьку, у Волинському національному університеті імені Лесі Українки. А навчання за кордоном не розглядаю, не маю такого бажання, — поділилася Аліна.
Які професії будуть актуальними
За даними дослідження Національного агентства кваліфікацій, нині на популярність професій впливає чимало факторів, зокрема штучний інтелект, автоматизація процесів чи технології. Попри це професії не зникають, а трансформуються. Агентство сформувало перелік із 30 спеціальностей, що будуть актуальними протягом наступного десятиліття. Йдеться про декілька сфер, зокрема:
- програмування та розробка: розробник програмного забезпечення, фахівець із цифрового маркетингу, аналітик Big Data, розробник смарт-пристроїв, веброзробник, фахівець із кібербезпеки та аналітик квантового машинного навчання;
- освіта та самовдосконалення: онлайн-учитель, коуч-тренер, фітнес-тренер, імідж-консультант і психотерапевт;
- дизайн та створення контенту: розробник інтернет-контенту, UX-дизайнер, 3D-архітектор та інженер, аналітик соціальних мереж;
- маркетинг та продажі: менеджер спільноти, фінансовий менеджер, професіонал у роботі з клієнтами, внутрішній торговий представник, фахівець з електронної комерції, менеджер з інновацій, фахівець із підвищення кваліфікації персоналу, менеджер платного трафіку;
- екологія: інженер-еколог, менеджер з утилізації відходів, професіонал із відновлюваної та альтернативної енергетики;
- медицина та догляд: інженер лікарні, персональний онлайн-доглядач, інженер-генетик.
Про реформу старшої профільної школи
З 1 вересня 2027 року учні 10-х класів зможуть обирати між академічним напрямом та профільним навчанням за професійним спрямуванням. У другому форматі передбачено десять профілів: аграрний, будівельний, транспортно-логістичний, інженерно-технологічний, медичний, ІТ, бізнес та адміністрування, освітньо-гуманітарний, гостинності та організації подій або послуг краси та дизайну.
— Нова програма дає старшокласникам більше можливостей для усвідомленого вибору майбутнього. Учні зможуть не лише здобути повну загальну середню освіту, а й знайомитися з професіями, отримувати практичний досвід і краще розуміти, який професійний шлях вони хочуть обрати. Це важливий крок у реформі середньої освіти, де навчання пов’язане з реальним життям і майбутньою кар’єрою, — наголосив Дмитро Завгородній, заступник Міністра освіти і науки України.
Навчання триватиме три роки: профільно-адаптаційний етап протягом року та поглиблення знань і практичних навичок протягом двох. Після його завершення випускники отримуватимуть свідоцтво про повну загальну середню освіту. Крім цього, вони матимуть можливість підтвердити професійну кваліфікацію через кваліфікаційні центри. Наступний етап — це або продовження навчання в закладах професійної, фахової передвищої чи вищої освіти, або початок професійної діяльності за обраним напрямом.
