Розвиток Сарненщини: два погляди на ті самі питання

- Асфальтне покриття дороги Яринівка-Тутовичі-Костянтинівка здійснюється за рахунок державного фінансування. Не місцевого, а саме державного, бо це дуже великі кошти. І навіть при великому бажанні зробити її за один рік неможливо. Адже вартість виконаних робіт (2-3 кілометри) – це 10 мільйонів гривень. Величезна надія тільки на підтримку держави.

Список доріг, які мали робити за рахунок державного фінансування, ще в 2008 році погоджували на бюджетній комісії обласної ради. І нашу також внесли в нього. В Сарненському районі виділили кошти на три. Дві ділянки – це наша дорога. Було дуже важко втілити проєкт. То була в списках дорога, то зникала. Потрібно було докласти чимало зусиль, щоб її знову включили. Натомість місцева влада писала листи, що дорога від Яринівки до Цепцевич не потрібна. А жителям Цепцевич і Висового пропонували їздити до Сарн через Довге.

Велике значення має ділянка Яринівка-Цепцевичі, що обслуговує п’ять населених пунктів, де живе найбільше жителів. Скажімо, про ділянку від Костянтинівки до Довгого йшла мова раніше, при народному депутату Мельнику виготовили проєктно-кошторисну документацію. Люди знали й обговорювали це питання. А питання будівництва дороги Яринівка-Тутовичі до Цепцевич ніхто ніколи не піднімав. Вперше про її асфальтування почала говорити на всіх рівнях. Немає такого кабінету, де б я не була. І слава Богу, що дорога є. Тепер можна говорити про сполучення з райцентром, який розташований за 25 кілометрів, а від Тутович - усі 30. У житті трапляються різні випадки – приїжджають і "швидка", і пожежна зараз набагато швидше. А це вже якісне надання послуг людям.

- Висловлювання Людмили Мариніної щодо асфальтного покриття дороги Яринівка-Тутовичі та місцевої влади, яка "писала листи, що дорога від Яринівки до Цепцевич не потрібна", викликають, щонайменше, подив.

По-перше. Перелік доріг, які увійшли в обласну програму ремонту та будівництва доріг місцевого значення, затвердили з ініціативи та подання  Сарненської районної ради і райдержадміністрації. Саме ці дороги були в пріоритеті районної влади, за них голосували всі обласні депутати, які представляють Сарненський район. 

По-друге. Зважаючи на незадовільний техніко-експлуатаційний стан більшості автомобільних доріг у районі, високий рівень аварійності, обласна та районна ради, обласна та районна адміністрації спільно із народними депутатами України VІІІ скликання Сергієм Євтушком і Віталієм Корчиком ініціювали ще у 2016 році внесення змін до законодавства України щодо закріплення джерел фінансування доріг загального користування місцевого значення. Відтак, ВРУ ухвалила Закон України про створення Державного дорожнього фонду. І тільки завдяки цьому згодом розпочався капітальний ремонт окремих доріг у районі, якого не було з часу здобуття  Україною незалежності. І саме та "місцева влада, яка писала листи, що дорога від Яринівки до Цепцевич не потрібна", як помилково вважає Людмила Василівна, отримавши вперше такий фінансовий ресурс у 2018 році, спільно вирішила його скерувати на дороги:

• від Костянтинівки до Довгого;
• від Яринівки до Цепцевич;
• від Варшавської траси через Чудель, Камяне-Случанське до Тинного.

       До речі, проектні-кошторисні документації на ремонт цих доріг були виготовлені за рахунок коштів районного бюджету у 2018 році, а не за каденції народного депутата Мельника, як стверджує Людмила Мариніна. Між іншим, за ініціативи райради в районну програму будівництва та утримання доріг на 2020 рік включено дорогу Сарни-Любиковичі.

- Для себе вирішила, що депутатство - величезна можливість побудувати школу в Цепцевичах. У кого могла - просила підтримки. З чималими труднощами у 2018 році її все ж почали зводити. Писали й переписували проєкти, складали й переробляли проєктно-кошторисну документацію. Не розумію, чому такі труднощі випали саме на нашу школу, де в приміщенні на 240  дітей навчаються 720. Діти давно заслуговують нормальних умов навчання, а вчителі – праці. І коли стоїть питання про підвищення якості освіти, то створення належних умов – першочергове завдання. Яка може бути якість освіти, коли діти навчаються до ночі в переповнених класах і непридатних для навчання приміщеннях?

Велика дяка моїм колегам-депутатам, обласній владі, які мене підтримували. Тільки гуртом усе вдалося зробити.

Розумію, що школу не збудуємо за рік чи два. А величезна сума – 100 мільйонів гривень – кошти, які можуть надати з державного фонду регіонального розвитку. Район самотужки ніколи її не збудує, бо це всі доходи  місцевого бюджету. Область теж не може їх виділити, бо таких сіл, як Цепцевичі – тисячі в області. Але слава Богу, впродовж двох років обласна рада виділяє щороку на будівництво по мільйону гривень. Торік з ДФРР надійшло 10 мільйонів 900 тисяч гривень.

- Якщо вже говорити правду, то "боротьбу" за будівництво школи в с. Цепцевичі розпочав депутат районної ради Василь Соломка, який чи не на кожній сесії районної ради просив виділити кошти на це будівництво. На його звернення рішення про будівництво нової школи в Цепцевичах прийняли ще влітку 2014 року депутати районної ради 6 скликання. І саме районна рада виділила кошти для виготовлення ПКД на будівництво нового приміщення Цепцевицької ЗОШ.

    Варто погодитися: про яку якість навчання можна говорити, якщо в приміщенні на 240 дітей навчаються 720! Звичайно, учні давно заслуговують нормальних умов навчання, а вчителі – праці. Тут - абсолютно солідарні з Людмилою Мариніною. Але є одне "але".  Будівництво нового приміщення школи триватиме, очевидно, не один рік. А щоб діти не ходили в три зміни, варто було б прислухатися до пропозиції окремих батьків і вчителів. А їх суть така: маючи шкільні автобуси, можна організувати підвезення учнів на навчання, для прикладу, в Тутовицьку ЗОШ, за 3 км, яка завантажена лише на 60%. І не спекулювати цим питанням, а, в першу чергу, дійсно подумати за якість та умови навчання дітей і праці вчителів. Районна влада готова розглянути будь-яку ініціативу, спрямовану на вирішення, хоча б тимчасове, цієї проблеми.

- Ще одне досягнення – залучення коштів на купівлю чотирьох шкільних автобусів. Кошти виділили з обласного бюджету та за підтримки народного депутата Віталія Корчика. На святого Миколая у 2018 році отримали автобус у Цепцевицьку школу, куди доїжджають 200 дітей.  Також допомагаємо Тріскинській ЗОШ. Колеги довозять дітей із села Копище. Наш єдиний автобус щодня наїжджав 108 кілометрів за вісім рейсів, обслуговуючи цей заклад.

- Це, звичайно, добре. Але чомусь Людмила Василівна не розповідає, що для вирішення цього питання з народним депутатом Віталієм Корчиком спочатку зустрілися голови райради та РДА. У грудні 2018 року Цепцевицька школа отримала шкільний автобус,  який придбали завдяки співпраці райради, РДА, облради та Віталія Корчика на умовах співфінансування. Клопотання до народного депутата для виділення цієї субвенції направляла районна рада та райдержадміністрація. Тож за його сприяння надано субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів на соціально-економічний розвиток у розмірі 1050,0 тис. гривень і 744 755 грн. за рахунок обласного залишку освітньої субвенції. У вересні 2019 року для учнів і вчителів опорного закладу  "Люхчанський ліцей" вручили ключі від двох новеньких шкільних автобусів. Один придбали на умовах співфінансування за кошти обласного бюджету у сумі 1270850 грн та районного – 575150 грн. Другий – повністю за кошти залишку освітньої субвенції з районного бюджету у сумі 1846000 грн. Опорний заклад на базі Люхчанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів було створено саме рішенням районної ради від 15 лютого 2019 року № 824. Адже кошти з державного бюджету для придбання шкільних автобусів спрямовуються саме в опорні заклади: такою є умова відповідної Постанови Кабінету Міністрів України. Ще однією умовою є співфінансування з місцевих бюджетів. Про це також треба було б розказати, а не говорити про особисте досягнення в закупівлі для району 4-х автобусів. Цікаво в чому воно полягає?

- Неодноразово піднімала питання реконструкції дитячого садка в селі Чемерне. Сподіваюся, що таке приміщення вдасться відновити і відкрити там дитсадок і початкову школу.

- Це питання постійно піднімав на сесіях районної ради депутат Анатолій Босюк, а саме: у 2019 році передбачили кошти для початку виготовлення ПКД для переобладнання  приміщення колишньої контори ДП "Чемернеторф" під школу-садочок. Це питання залишається пріоритетним для районної влади, воно на контролі. Але є проблема, яку створила сільрада, віддавши у приватну власність декілька ділянок біля ДНЗ.

- Оплата праці технічних працівників здійснюється з районного бюджету, місцевих видатків та дотації з державного бюджету. Радію, що вдається підтримувати не тільки вчителів, а й обслуговуючий персонал. Пам’ятаєте тенденцію, коли їх відправляли у двотижневі відпустки без збереження заробітної плати? Не платили допомоги на оздоровлення. У минулому році вдалося "вибити" 3 мільйони гривень додаткової дотації на 2019 рік на оплату праці технічним працівникам. І торік ніхто з них у відпустку без збереження зарплати не пішов. І як би це не трактувала місцева влада, знаю, що в цьому був величезний плюс.

- Районна рада зробила все для того, щоб у 2019 році ніхто з технічних працівників закладів освіти не йшов у відпустки без збереження заробітної плати. І це не зважаючи на те, що торік з районного бюджету додатково виділили ще й 30 млн грн на медичну галузь району. "У минулому році вдалося "вибити" 3 мільйони гривень додаткової дотації на 2019 рік на оплату праці технічним працівникам", – говорить Людмила Мариніна. Але таку дотацію, за яку проголосували депутати обласної ради, отримали всі райони, зокрема Сарненський, згідно із формульним розрахунком, розробленим департаментом фінансів ОДА. Тож навіщо приписувати собі ці заслуги? Як і не зрозуміло те, як їй вдалося "вибити" цю дотацію і в кого?

- Цього року уряд виділив велику суму на придбання комп’ютерної техніки з розрахунку, що має бути один комп’ютер на 10 учнів. Район отримав кошти з обласного бюджету на придбання  110 комп’ютерів. У сільських школах ситуація дуже складна. Але відділ освіти придбав тільки 78. І відповіді чому так, ніхто не дав. Є ж розпорядження, де чітко вказана кількість, - 110. Також уряд виділив кошти на покращання доступу до інтернету. Відповідно до запитів мені також вдалося залучити в район додаткові 800 тисяч гривень.  У нашій школі, наприклад, два приміщення і прекрасний інтернет, який можна використовувати під час навчально-виховного процесу. Це неабияка підтримка дітей у підготовці до ЗНО.

- Пояснення просте. Так, за кошти субвенції з місцевого бюджету на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення якості освіти, за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету (1273075 грн) та коштів місцевого районного бюджету (141453 грн) закупили 78 персональних комп’ютерів (1,4 млн грн). Відповідно до відкритих торгів на ProZorro, було надано дві пропозиції. Рішенням тендерного комітету  відділу освіти, молоді та спорту РДА, враховуючи нижчу цінову пропозицію, обрали переможця. І було придбано 78 персональних комп’ютерів, бо вартість одного комп’ютера становить 17950 грн (з ПДВ). 78 шт.х17950 грн =1400100 грн. Усе прозоро. Де депутатка взяла цифру – 110, залишається загадкою.

У нашій роботі завжди стоїть у пріоритеті покращення рівня освіти, виховання та освідченості населення. Враховуючи отриману підтримку області для підключення шкіл до Інтернет-мережі на кінець року було освоєно з обласного бюджету 1154257 грн та районного – 64579 грн.

- Знаю, яка важка ситуація у медиків. Можливо, медична реформа покращить ситуацію для "вторинки". Питання зарплати медичним працівникам теж неодноразово стояло на порядку денному. Медичної субвенції 2 мільйони 26 тисяч гривень плюс 533 тисячі гривень стабілізаційної дотації на оплату праці медиків вдалося залучити в район саме в 2019 році.

- Це добре. Але треба було б тут згадати про те, що ці суми профінансували за поданими фінансовим управлінням райдержадміністрації потребами і без будь-чийого лобіювання. Та чомусь Людмила Василівна промовчала, що була ще одна медична субвенція з державного бюджету  для області у розмірі 21,1 млн грн відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 20.12.2019 та 24.12.2019. І з цієї субвенції Сарненський район не отримав жодної копійки. Таке рішення прийняли на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів і податків, яке відбулося 24 грудня торік, де була присутня пані Мариніна. І чому на цей раз Людмила Василівна не відстояла інтереси медичних працівників нашого району? Хоча потреба в коштах для медицини району становила на кінець року фактично 5 млн. І саме завдяки зусиллям районної ради та РДА на сьогоднішній день заборгованості у медичній галузі  немає. Так як покрили її з районного бюджету. 

Так, коштів медичної субвенції, які виділяються з Державного бюджету на галузь охорони здоров’я Сарненщини, уже багато років поспіль не вистачає на фактичні потреби. Тож з метою забезпечення повноцінного функціонування закладів медицини району впродовж багатьох років районна влада перекривала цю потребу за рахунок власних доходів районного бюджету.  Так, у 2016 році додатково на галузь медицини району виділили 13,4 млн грн, у 2017-ому − 21,8 млн грн, з них на оплату праці з нарахуваннями медичним працівникам – 15,4 млн грн, у 2018-ому – 21,4 млн грн (з них на оплату праці з нарахуваннями медичним працівникам – 10,7 млн грн). Не став винятком і 2019-ий. Усього торік на галузь медицини з районного бюджету додатково виділили близько 30-ти млн грн (з них на оплату праці з нарахуваннями медичним працівникам – 12,1 млн грн). Як бачимо, цифри говорять самі за себе.