«Я — рибак, який не святкує День рибалки», — жартома характеризує себе Сергій Головня із Сарн. Він не має спортивного інтересу, а риболовлю називає заняттям для душі. Чоловік добре відомий відеооператорською роботою, а знедавна ще й вирощує парникові перці. Як вдається поєднувати настільки різні види діяльності, чому «полює» в основному на сома й навіщо перед риболовлею занурюється під воду, рибалка розповів СарниNews.City.

Вперше вудочку до рук взяв у 7 років. Із задоволенням поспішав до бабусі й дідуся, адже в них була канава, куди запускали карасів.

— Пам’ятаю, як закутали мене в здоровецький плащ-дощовик. І я, ледь визираючи з-за коміру, висмикував із води рибку. Від того, що вона гарно клювала, й у мене інтерес проклюнувся, — жартує.

Хоча риболовля не основний вид діяльності Сергія, але готується до поїздки щоразу. І це стосується не лише впорядкування рибальського спорядження. Перш за все — роздуми та сплановані дії, вибудовування стратегії, куди поїхати, який час обрати, де розмістити донки.

— Якщо берешся за якусь справу, потрібно виконувати її з максимальною віддачею. Не вдається — шукай щось інше. Те ж саме робити, коли різні сфери занять між собою «сперечаються». Не виходить їх поєднати, значить якась точно зайва. Я ж рибалю не задля рекордів, змагань чи заготівлі рибного м’яса. У мене немає нездорового азарту. Риболовля — це завжди гарний настрій і спосіб розвантажитися після робочих буднів. Захоплює процес підготовки, виїзди, спілкування з друзями. І щоразу впевнений, що наступна рибалка буде ще кращою за попередню, — переконує чоловік.

За останні пів року Сергій виїжджав порибалити понад 20 разів. Щоразу з ночівлею на березі річки. Маючи чималий досвід, точно знає, що «пощастило зловити багато риби» — це не зовсім правильне формулювання.

— Не потрібно бути фартовим, щоб отримати гарний улов. Постійна практика, вміння, якісна підготовка, вивчення поведінки тієї чи іншої риби, пошук і набуття нових знань, експерименти — ось що важливо, щоб стати щасливчиком. Варто знати період нересту риби, максимального кльову, яку погоду любить, години активності. Можна, звичайно, просто закинути вудочку й годинами просиджувати в надії на удачу. А можна вивчити всі нюанси, поспостерігати, відчути і чекати на успішний улов, — запевняє Сергій.

Сарненський рибак обрав для себе технологію вилову хижої риби на живця в проточній воді.

— Краще бути спеціалістом вузького профілю, тоді можна досягти більших успіхів. Це правило стосується й бізнесу. Уявіть, що сантехнік встановлює ванну, а йому телефонують і просять відремонтувати телевізор. Це майстер широкого профілю. Але рідко буває, що йому вдається гарно виконати обидві роботи різного характеру. Я, наприклад, визначився з напрямом і ловлю сомів. Це хижа риба, яка клює на живця. На ту ж приманку попадаються й інші прісноводні хижаки: судак, жерех, марена, окунь, щука, головень, — ділиться досвідом Сергій.

— Зазвичай, організовуємося невеликою компанією з двох-трьох осіб. Хоча мені не принципово, можу й сам поїхати. Та з однодумцями все ж веселіше. Часто їздимо на постійні, вже перевірені місця, але й не оминаємо нові. Перш ніж розкладати речі, маю перевірити дно. Більшість використовують для цього спеціальні пристрої. А я люблю відчувати його голими п’ятами. Якщо земля нетверда, мулиста, глиниста — крупного улову очікувати не варто, — радить перевірений спосіб Сергій.

Велике значення чоловік приділяє рибальським снастям. До прикладу, завжди використовує якісні крючки японської фірми Gamakatsu. Здебільшого товар замовляє через інтернет, бо не все знаходить у місцевих магазинах.

— До речі, ліску обов’язково обробляю. Бачите, вона непрозора, — показує рибак на донку. — А це тому, що підпоюю її чаєм 😀. Кидаю мотки в окріп із грузинським листовим чаєм і залишаю виварюватися на деякий час. Після цього вона змінює колір і стає непомітною у воді. А ще набуває пружності й еластичності, краще тягнеться. Ці якості дозволяють їй втримати крупну рибину.

Сергій Головня за багато років добре знає повадки сомів, навіть навчився визначати стежки, якими проходять протягом дня.

— Хочеш зловити сома — навчися мислити й відчувати як риба. Вдень він сидить у ямках, відпочиває. А вночі виходить на місця, де водяться мальки та де можна поживитися. Моє завдання вичислити такі ділянки й саме там закинути наживку — дрібну рибку. Активний кльов починається звечора до опівночі, а потім ще під ранок, — розповідає чоловік.

Якщо спіймана риба не досягла певних розмірів, Сергій із товаришами відпускають її в річку. І вже стало гарною традицією перший улов засмажити на вогні. І неважливо, сом це, судак чи інша риба.

— Намагаюся додому довезти рибу живою. Свіжа, між іншим, і є найсмачнішою. А тушкована в томаті — то взагалі ласощі. І не потрібно багато прянощів. Вона сама по собі є ароматною. Та взагалі готуємо на рибалці що завгодно: від плову до солянки, — зазначає Сергій Головня.

Попри те, що риболовля забезпечує любителям позитивні емоції та гарний настрій, рибаки часто стикаються з проблемами.

— Різка зміна погоди. Якщо було тепло й раптом стає вітряно й прохолодно — збирай закидушки. Водночас риба погано переносить спеку, як і люди. Вона стає неактивною, в’ялою, шукає затінок і не охоча до їжі. Найкращий кльов, коли моросить дощик або в похмуру погоду, — пояснює Сергій. — Навесні постає ще одна перешкода — часто грузне авто. Частина води ще не зійшла і земля біля річок м’яка й болотиста.

Та найбільш болючим питанням є горе-рибалки, які використовують електровудки. Вони є особливо небезпечними у весняний період, коли відбувається нерест риби.

— Нещодавно в «районці» прочитав новину, що спіймали такого браконьєра. Але вражає сума штрафу — від 340 до 680 гривень. Хіба це можна порівняти з тими збитками, які він завдав екосистемі? Фактично чоловік купив ліцензію. Тобто держава дозволяє йому легально вудити таким способом. Заплатив 700 гривень і спокійно продавай рибу, яку спіймав, — обурюється Сергій.

— Сила розмаху повинна бути потужною, щоб якнайдалі відкинути наживку, метрів на 30. В один із таких прийомів гачок залишився на мені, а точніше — на мізинцю, — показує фото з наскрізь проколотим пальцем. — Спочатку навіть не відчув болю. Аби вийняти спорядження, довелося ламати частину кусачками. А потім промочив у спирту й знову до справи.

На завершення розмови запитали, що потрібно, аби стати успішним рибалкою.

— Рибалити з душею може та людина, яка просто любить цю справу. Якщо змушувати себе цим займатися, то нічого хорошого не вийде. Потрібно, як мінімум, захотіти поїхати.