Простими словами: хто охороняє природу Полісся та навіщо вони це роблять

— Рівненський природний заповідник складається з чотирьох окремих значно віддалених один від одного масивів (частин). Вони розміщені в північній частині Рівненської області, раніше на території чотирьох адміністративних районів: Сарненського, Дубровицького, Рокитнівського, Володимирецького. Тому й об’єднали всі чотири частини заповідника однією назвою — Рівненський. А в місті Сарни розміщена лише його адмінбудівля.

— Ми не в змозі зупинити глобальні процеси та зміни в навколишньому середовищі під інтенсивним впливом людської діяльності. Однак своєю охороною пом’якшуємо можливі наслідки, які є необоротними.

— Переважно надаємо консультативні послуги, бо не маємо умов для тримання тварин. Однак у нас мали притулок покалічені орли, круки, дрібні горобині птахи. Крук, який жив понад місяць, мав кличку Флінт, бо мав дерев’яний протез замість лапи.

— Однією із «магічних» рослин, що ростуть на території Рівненського природного заповідника, є вороняче око. Історія про цю рослину оповита легендами. Рослина носить ім’я античного героя – Паріса, сина троянського царя Пріама та цариці Гекуби. За легендою, богиня розбрату Еріда покотила на весільному бенкеті між гостями золоте яблуко з написом: «Найвродливіша». Богині Гера, Афіна й Афродіта засперечались, кому з них воно повинно належати — і Паріс присудив яблуко Афродіті. Вдячна богиня допомогла Парісу викрасти Єлену, дружину спартанського царя Менелая, через що й відбулася Троянська війна. Ім’я Паріса стало символом красеня і спокусника. Уважно вдивившись у квітку воронячого ока навесні, бачимо, що хоча вона скромна, але сповнена вишуканої краси, пелюстки її видовжені й загострені. А восени ця рослина, прикрашена посередині чорно-сизою ягідкою, виглядає ефектно. Тому й справді, вона гідна зватися ім’ям красеня Паріса.

— Це питання досі відкрите й актуальне більше для південних країн.

— Болота відіграють важливе значення для людства та життя на планеті, оскільки вони є джерелом води, очищують і фільтрують поверхневі води, сприяють поповненню водоносних горизонтів, дають продукти харчування, є осередком біорізноманіття, запобігають природним катаклізмам, забезпечують людей засобами існування. Тому вони потребують охорони. Осушення боліт уже в минулому, зараз маємо безліч непоправних наслідків: погіршення якості води, втрата видового різноманіття, стихійні лиха.

— У робочий час працівники заповідника відчувають на собі якісь впливи — це і постійні атаки комарів, мошок, ґедзів. Конфлікти з недоброзичливими порушниками режиму заповідника. Суворі умови заболочених боліт. Можливість нападу диких звірів — вовка, рисі й навіть ведмедя, якого зафіксували нещодавно в заповіднику. Тому повсякденна охорона заповідника завдає певних страждань і несе в собі ризики життя і здоров’я, але без них ніяк.

— Так, звичайно, адже займаємось охороною та збереженням у природному стані типових й унікальних для Полісся природних комплексів, вивченням природних процесів і явищ, що відбуваються в них. А також розробкою наукових засад для дослідження навколишнього середовища.

— Для того, щоб вони не заподіяли шкоди птахам і своєму здоров’ю. Ми маємо на це всі дозволи й відповідні навички, а також добре знаємо біологію й екологію кожного виду. Якщо цього не знати, то можна нашкодити птахам, а в деяких випадках і собі. У гніздах підтверджуємо наявність виводків, їх кількість, вивчаємо трофіку, мітимо спеціальними кільцями та передавачами для вивчення міграції.

— Звичайно, ні. Адже четверте видання Червоної книги України, яке вийшло у 2021 році, нараховує 687 видів тварин і 857 видів рослин. З кожним роком кількість рідкісних видів змінюється, тому знати напам’ять їх неможливо.

— Хто поки що не знав, то знайте: не вся територія озера Біле та його прибережна зона належать до Рівненського природного заповідника. Тож 2/3 суші (50 м від урізу води) та 50 м водного плеса є рекреаційною зоною на території суміжних землекористувачів.

Відповідно до статті 16 Закону України про природно-заповідний фонд, на території природних заповідників забороняється будь-яка господарська діяльність. Тож збір ягід і грибів є незаконним.

— Напевно, на це запитання може дати відповідь лише сама природа, яку ми оберігаємо та вивчаємо.

— На території заповідника встановлено безліч фотопасток і всі вони мають своє призначення. Одні — для фіксації правопорушень (незаконних проникнень у заповідник і діяльності, що з цим пов’язана). Інші — з науковою метою. Вони встановлені для фіксації спостережень за птахами на гніздах, на переходах звірів. Маємо безліч відзнятих матеріалів спостережень за риссю євразійською, а особливо цікавий зафіксований кадр її з двома малими кошенятами. Фотопастка, окрім фото, знімає й відео. Невдовзі ці ролики будуть у доступі. Слідкуйте за новинами Рівненського природного заповідника в соцмережах і на сайті.