Тимчасова домівка — Сарни. Фотонариси дітей, які бачили війну на власні очі
Повномасштабне вторгнення росії забрало у нас весну, а в найменших українців право на безтурботне дитинство. П’ятирічний Сергій місяць прожив у підвалі. Еля спостерігала за подіями в Чорнобаївці аж до 15:0. А Нікіта у свої 14 ходив шукати їжу у зруйнований магазин. У країні, де триває війна, її обличчя повсюди. Вони розповідають про втрати та біль, а ще про надію жити, що б там не було. Ми зібрали портрети дітей, які бачили війну на власні очі та нині оселились у Сарнах.
ТЬОМА. ДОНЕЧЧИНА
Хоче до бабусі, а вона в ДНР.
СЕРГІЙ. МИКОЛАЇВЩИНА
Місяць жили в підвалі.
Навіть день народження брата там святкували.
ЕЛЯ. ЧОРНОБАЇВКА
Вирішили їхати, коли над головою пролетіли ракети.
Найжахливішою була Чорнобаївка 15:0.
Небо було, як червона картина.
АНДРІЙ. ПОКРОВСЬК
Поки не прилітало, не виїжджали.
Після 2-х ударів зрозуміли, що треба їхати.
ДАМИР. ДОНЕЧЧИНА
Тричі змінював табори біженців у Польщі.
Ніде не дозволяли готувати улюблену кашу.
КАРОЛІНА. ПОКРОВСЬК
Весь клас виїхав. Зрозуміло, додому хочеться.
До Покровська не дійшли, але все чути.
ЛЕСЯ та 5 синів. МАРІУПОЛЬ
З 28 лютого до кінця березня жили в підвалі. А тоді прийшли російські військові. Сказали, що на збори є 10 хвилин.
Сім’ю вивезли в Новоазовськ чекати свою чергу на фільтрацію.
САША. МАРІУПОЛЬ
Готували на кострі, їли 2 рази в день. Старалися, щоб було перше та друге. Суп, картопелька, пшенична каша. Раніше казали, що пшенична каша — то свиняча їжа, а тоді була як золото.
І пишки робили.
Сода, вода, мука — от і пишки.
НІКІТА. МАРІУПОЛЬ
В Новоазовську пройшов фільтрацію.
Вони читають списки, викликають людей.
Питають, чи є знайомі в ЗСУ, СБУ, чи є родичі в Україні, чи виїжджали з території ДНР.
Роблять ксерокопію паспорта.
Беруть відбитки пальців, долоні.
КИРИЛ. МАРІУПОЛЬ
Футболіст, активний.
А в підвалі футбол не пограєш...
ДІМА. МАРІУПОЛЬ
Дев’ятиповерхівка вціліла 50/50.
Два прильоти. З нашого боку пощастило.
МАКСИМ. МАРІУПОЛЬ
Перший раз підійшов до днрівців, коли їх танк за будинком стояв. Отримав мармелад і іграшковий автомат.
А в дорозі з Новоазовська тушонку дали, як привітався.
АНЯ. ГІРСЬКЕ
Думали, що то бурульки падають, а то були осколки від касетних бомб. Вчасно в погріб заховалися.
ВАДИМ. ДОНЕЧЧИНА
Перший раз мандрував до Харкова. Тоді 5 годин в маршрутці треба було їхати. Цього разу півтора дні їхали на евакуаційному поїзді.
ВІКТОРІЯ. ДОНЕЧЧИНА
Випускниця, мала здавати ДПА та вступати у медичний коледж.
Хотіла навчатися в Маріуполі.
