Григорій Присяжний на початку повномасштабного вторгнення обороняв Бахмут. Олександр Собко ремонтував військову техніку ще з 2020-го. 13 лютого із захисниками прощалися в Сарнах.
Старший солдат Олександр Собко
Портрет Олександра Собка.Фото: СарниNews.City
Олександр Собко проживав у Сарнах. Був справжнім майстром своєї справи — роками працював зі склом і дзеркалами, вражаючи точністю та вмінням. З 2020 року Олександр Ілліч служив у 10 окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». До цього працював слюсарем з обслуговування машин у місцевій військовій частині А0153. Допомагав відновлювати техніку для передової.
Прощання з військовослужбовцем.Фото: СарниNews.City
Служба була важкою, але він ніколи не жалівся. Був відповідальним, витривалим, готовим прийти на допомогу побратимам. Проте війна виснажує не лише в бою. 10 лютого 2025 року серце Олександра Ілліча зупинилося в місті Слов’янськ Донецької області. У нього залишилась матір, дружина, сини та донька. Олександрові Собку був 51 рік.
Прощання з військовослужбовцем.Фото: СарниNews.City
Солдат Григорій Присяжний
Портрет Григорія Присяжного.Фото: СарниNews.City
Григорій став на захист України у 2022 році, приєднавшись до 14 окремого стрілецького батальйону «Полісся». До того служив в АТО. Разом із побратимами він одним із перших став на оборону Бахмута. У 2023 році через численні поранення та погіршення стану здоров’я Григорія перевели до роти охорони Сарненського районного центру комплектування та соціальної підтримки. Він залишився вірним військовому обов’язку, відповідальним, чесним і незламним.
Прощання з військовослужбовцем.Фото: СарниNews.City
У мирному житті Григорій ніколи не цурався тяжкої праці та завжди був готовий допомогти іншим. Він не залишав нікого в біді, підтримував друзів, родину, громаду. У Григорія залишилась дружина та донька. Захисникові навіки 33.
Прощання з військовослужбовцями.Фото: СарниNews.City
Поховали військовослужбовців на Алеї Героїв, що на кладовищі по вулиці Шарпака в Сарнах.
