У трьох громадах Сарненського району повідомили про загибель військовослужбовців: Василя Жалка з Сарн, Петра Пилипаки з Вирів і Олександра Фурманця з Тинного.
Хто повідомляє: Сарненська міська рада, Вирівська сільська рада, Немовицька громада.
Василь Жалко народився і проживав у місті Сарни. Після закінчення школи навчався на будівельника у ВПУ-22. Працював пічником у Будинкоуправлінні, потім — продавцем у приватного підприємця.
Василь багато читав, любив історію, літературу і географію.
У квітня 2020 року підписав контракт і служив у 14-ій окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. 11 місяців виконував бойові завдання в АТО. Пройшов навчання і отримав звання сержанта.
З перших днів повномасштабного вторгнення залишався в строю. Був командиром екіпажу БпЛа. Мав позивний «Вемен».
Василь Жалко — ветеран війни, має нагороди:
- медаль «Захиснику Вітчизни» від Президента України;
- почесна відзнака командира 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого;
- медаль «Захиснику Харкова. За честь! За славу! За народ!».
23 січня 2026 року 35-річний сержант загинув від ворожого обстрілу. Він виконував бойове завдання поблизу населеного пункту Купʼянськ на Харківщині. У скорботі залишилась мама Надія Дмитрівна, брат Дмитро з дружиною і племінниця.
Прощатимуться з військовослужбовцем сьогодні, 30 січня:
- 10:00 — кортеж розпочне рух містом за маршрутом: Костопільська — Європейська — Технічна;
- 10:15 — прощання вдома (вулиця Технічна, 11);
- 11:00 — чин поховання у Свято-Покровському храмі (вулиця Ковельська);
- 12:10 — прощання на центральній площі міста;
- 13:00 — поховання на Алеї Героїв (вулиця Шарпака).
Петро Пилипака — житель села Вири. З перших днів повномасштабного вторгнення мобілізувався на службу в ЗСУ.
— Він був відданим Україні, щирим патріотом, мужнім воїном і надійним побратимом, який до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед народом, — повідомляють у Вирівській сільській раді.
26 січня 2026 року Петро загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Костянтинівка на Донеччині. У нього залишилась дружина, донька, батьки і брати.
Про дату і час прощання і поховання у громаді повідомлять пізніше.
Олександр Фурманець народився 4 травня 1970 року. Проживав у селі Тинне Немовицької громади.
З початку повномасштабного вторгнення російської армії він добровільно став на захист Україну. Служив стрільцем-санітаром 21-ої окремої механізованої бригади. Солдат виконував обовʼязки командира 411 окремого стрілецького батальйону. Військову службу проходив у Рівненській, Харківській, Сумській областях. З грудня 2024 року виконував бойові завдання в Курській області.
— Олександр Леонідович був людиною честі й великого серця, щирим патріотом, який понад усе любив свою родину та рідну землю. Його поважали побратими, цінували командири, а для близьких він завжди залишався надійною опорою та прикладом мужності, відповідальності й людяності. Він жив гідно і так само гідно став на захист України, — повідомляють у Немовицькій громаді.
Понад рік воїн вважався зниклим безвісти. Згодом ДНК-експертиза підтвердила: воїн загинув 11 грудня 2024 року.
Поховання і прощання з Олександром відбудеться завтра, 31 січня:
- 10:00 — прибуття траурного кортежу у село Немовичі;
- 10:30-10:45 — прибуття до дому захисника у село Тинне;
- 11:30 — похоронне служіння біля будинку героя;
- 13:00 — поховання на місцевому кладовищі.
Яка ситуація на фронті
За даними Генштабу ЗСУ, станом на 8:00 30 січня протягом минулої доби зафіксовано 279 бойових зіткнень.
За уточненою інформацією, вчора загарбники завдали по території України 41 авіаційний удар, скинувши 123 керовані авіаційні бомби. Крім цього, залучили для ураження 5583 дрони-камікадзе та здійснили 3802 обстріли позицій наших військ і населених пунктів, зокрема 144 - з реактивних систем залпового вогню.
