Тема церковного календаря залишається однією з найбільш обговорюваних. Українці вже звикли до Різдва 25 грудня, але коли йдеться про Великдень, виникає безліч запитань. Чому ж не перейшли на «західний» Великдень?
Розібратися в тонкощах допоміг архієпископ Житомирський і Поліський Володимир (ПЦУ) — публікуємо головні тези, які розставлять крапки над «і».
Архієпископ Житомирський і Поліський Володимир.Фото: офіційний сайт Житомирсько-Поліської єпархії ПЦУ
Ми живемо не за Григоріанським календарем
Перша помилка — думати, що ми просто перейшли на католицький стиль. Католики (римського обряду) живуть за Григоріанським календарем (запровадженим ще у XVI столітті), якого зараз дотримуються майже весь світ у цивільному житті.
«Ми не користуємося Григоріанським календарем, ми користуємося саме новим календарем, який є ще більш удосконалений, ніж Григоріанський», — наголошує владика Володимир.
Йдеться про Новоюліанський календар, над яким працював сербський професор-математик Мілутін Міланкович. Він є найточнішим у світі: для нерухомих свят (як Різдво) він збігається з католицьким (Григоріанським), але зберігає власну методику розрахунку Великодня.
Чому «застряг» Великдень?
Якщо Різдво — це фіксована дата (нерухоме свято), то Великдень вираховується щороку за складною формулою. Головна причина розбіжностей із західним світом — історична традиція та канони.
Згідно з правилами Першого Вселенського собору (325 рік), християнський Великдень має настати:
- Після весняного рівнодення.
- Після першого повного місяця після цього рівнодення.
- Обов'язково у неділю.
- Важливо: після юдейської (єврейської) Пасхи.
«За Євангельською хронологією, Ісус воскрес на третій день після єврейської Пасхи. Тому за церковними правилами має бути спочатку вона, а потім християнська», — пояснює архієпископ.
Римо-католики після Другого Ватиканського собору відмовилися від обов’язкової прив’язки до юдейського календаря. Православні ж і досі дотримуються цієї послідовності, тому часто наш Великдень «пізніший».
Примітка: римо-католики складають більшість населення в багатьох країнах Європи (Польща, Італія, Іспанія, Франція, Португалія, Австрія, Литва).
Астрономічна похибка
Старий Юліанський календар, за яким раніше жила церква, має похибку — він «запізнюється» порівняно з реальним рухом сонця. Через це календарне рівнодення не збігається з астрономічним. Новоюліанський календар виправив це для Різдва, але для розрахунку Великодня церква поки що залишила стару систему (Пасхалію), щоб не порушувати традиційну послідовність свят.
Коли святкуватимемо разом?
Минулий 2025 рік був знаковим — відзначали 1700 років від Першого Вселенського собору і святкували Великдень разом. Це дало поштовх до ідеї спільної дати назавжди. Вселенський патріарх вже висловив думку про спільне відзначення.
«Я погоджуюся із тими ієрархами, які хочуть дійсно об’єднання, але зрозуміло, що над цим треба ще багато працювати», — зазначає архієпископ Володимир.
Підсумовуємо
Ми святкуємо Великдень інакше не тому, що «не хочемо, як у Європі», а тому, що суворо дотримуємося історичної хронології подій, описаних у Євангелії. Проте шлях до єдиної дати вже розпочато.
