Що таке Великдень у країні, яка захищає свій народ і кордони? Це радість світлого Христового Воскресіння та сум, що не всі зібралися за родинним столом. Це солодка паска та гіркий біль за тих, хто досі не повернувся додому. Це вдячність за можливість святкувати і віра в те, що вона повернеться в кожне українське місто чи село, у кожну родину.
Фоторепортаж «Сарни Великодні» про те, як у святкову неділю, 20 квітня, мешканці Сарн не лише освячували паски, а й об’єднувались, щоб підтримати одне одного. Він показує, як у час війни віра, традиція та надія стали опорою для багатьох родин. У кожному кадрі — щирість, єдність, молитва і невгасаюча віра в життя.
Великдень вдома
У кожному домі на затишних кухнях ще вчора пахло свіжоспеченими пасками, покритими білою глазур’ю чи фігурками з тіста. На столах — крашанки, пофарбовані в лушпинні цибулі, та старенькі вишиті серветки, які передаються з покоління в покоління.
Між молитвою і надією
Цьогоріч Великдень у Сарнах був водночас святковий і зворушливий. З самого ранку люди йшли до храмів — із дітьми, кошиками, пасками та крашанками. Поміж святково вбраних мешканців видніються бригадні прапори. Серед кошиків — таблички з іменами зниклих безвісти воїнів, які жевріють надією поміж церковних свічок.
Захоплені вірою та молитвою, люди спільно чекають на момент освячення кошиків. З них видніються освячена сіль, свічки, паски, хрін, сир і м’ясо. Це не просто їжа, а кулінарний спадок, яким хизується кожна родина. Усмішки, спокійні розмови і дзвони, що звучали на фоні — усе це створювало відчуття єдності та надії на краще майбутнє.
Освячення кошиків
Після восьмої ранку сарненці почали освячувати паски. У Свято-Покровському храмі отець Андрій щедро окроплював святкові кошики. Вода лягала на паски й на обличчя, з яких злітали щирі усмішки. Миті — звичні, але цього року ще більш цінні.
На Великдень не всі ще вдома
О 12:00 20 квітня на вулиці Європейській зібралися родини військовополонених і безвісти зниклих захисників — щоб спільно підтримати своїх рідних, не дозволяючи памʼяті про героїв згаснути у місті Сарни. Це вже четверта поспіль акція-нагадування.
Тут немає святкових усмішок, натомість мовчазні очі тих, хто щонеділі виходить на акцію памʼяті й віри: вони досі чекають і не втрачають надії.
Це місце стало символічним простором спільного болю та шаленої єдності. А кожен напис на картоні — кричить про це: «Брате, ми чекаємо тебе», «На Великдень не всі ще вдома », «Де мій тато?», «Сигналь».
Більше, ніж Великодній кошик
Фото: надане Мариною Царук
Волонтери, які підтримують фронт, не ділять календар на будні та свята. Марина Царук запустила швидку Пасхальну лотерею, щоб зібрати п’ять тисяч гривень для захисників. За донат від ста гривень розігрують кошик, наповнений Великодніми смаколиками.
Номер картки: 4441 1111 2379 0606.
