Цю осінь запам’ятають як досвідчені грибники, так і аматори. Щоб назбирати грибів можна було навіть не заглиблюватись у лісові хащі, а просто піти на прогулянку лісом. Саме тому бізнес при дорозі в цьому році став доволі прибутковим, а стрічки соцмереж переповнені грибними трофеями. Результатами свого «тихого» полювання та «найродючішими» місцями поліських лісів із СарниNews.City діляться місцеві жителі.
Анна Маковецька із Сарн жартує: усі гриби можна їсти, щоправда деякі лише один раз. Захоплюватися тихим полюванням почала ще з далеких 90-х, коли їй було приблизно 5 років:
- Я безапеляційно пленталася карасинськими та стрільськими лісами слідом за татом. На початках в моєму кошику було що завгодно: рядовки, поганки, польовики, кози і білі. Щораз тато відсіював непотріб, а я поступово досягала рівня грибника зі стажем.
Зараз мені 30. Географія мого тихого полювання значно розширилась, однак батьковим місцям не зраджую і щоразу поповнюю свою «грибну скарбничку».
BG Image
Я знаю, де в Мар'янівці швидко знайти зелениці, в Стрільську - білі, кози в Ремчицях, за опеньками їду в Суськ і Волошки. Хочете трофейних білих та ще й повний багажник - сміливо їдьте в рокитнівські краї.
- 2020-ий був без перебільшення урожайним. Здається, цьогоріч грибів не назбирав тільки лінивий. Були і цікаві знахідки, наприклад червонокнижний спарасис кучерявий. Взагалі процес збору, напевно, найприємніший. І головне тут вчасно зупинитись. Кілька разів я привезла повний багажник і мене ледь не вигнали з дому 😀
Анна гриби викручує, а не зрізає. Так завжди робили всі в її родині: якщо залишати ніжку, загниває грибниця. Червиві білі вона вішає на гілки. Так вони висихають краще, а спори розлітаються значно далі.
- Я дуже люблю мариновані опеньки і маслюки, - розповідає про свої гастрономічні уподобання Анна. - Польовики консервуємо мало, бо це, як на мене, гриб для пательні, тому я заморожую. Ще роблю грибні мікси з 5-7 видів грибів, з яких потім роблю ікру з додаванням смаженої цибулі і моркви. Саме з суміші грибів вона найсмачніша. Мама полюбляє солянку – капусту з грибами і овочами. Ще одна моя беззаперечна любов – солоні чорні грузді. Процес приготування досить затратний по часу, бо тільки вимочувати їх потрібно мінімум 5 днів. Далі варимо, складаємо у відро та заливаємо кип'яченою охолодженою солоною водою зі спеціями (чорний та духмяний перець горошком, гірчиця в зернах, лавровий лист, коріандр та гвоздика) – неймовірно ароматно і смачно. Через 10 днів дістаємо з темного прохолодного місця нарізаємо на тарілку, поливаємо нерафінованою олією, посипаємо дрібно нарізаною цибулею та зеленню – і отримуємо гастрономічне задоволення.
Благо, що живемо на Поліссі і маємо багатий вибір грибних місць. Однак неймовірно сумно, коли в первозданному лісі, там, де навіть дороги немає, бачиш купи сміття. Також не розумію тих, хто вщерть ніби граблями перегрібає мох у пошуках грибів і не повертає його назад, тим самим знищуючи різноманіття.
Зараз розпочався сезон полювання, тому закликаю грибників одягати яскраві речі або ж світловідбиваючі жилети задля власної безпеки та спокою мисливців. Будьте обережні, бо плазуни ще не сховалися на зиму. Вони зараз сонні, тож зустріч із ними буде не з приємних.
Прості та смачні рецепти від Вадима Величка
Вадим Величко розпочав грибний сезон ще влітку у Вирах. А нині збирає їх у Селищі. В кошик грибника часто потрапляють білі, семироги, рижики та зелениці. Їсти гриби Вадим любить майже так само, як збирати. І отримує велике задоволення від процесу приготування. Тож ділиться своїми рецептами.
Приготування смажених грибів
Відварити гриби. Дати їм охолонути. Розтоплюємо на сковорідці масло та додаємо гриби. Отримавши золоту скоринку, вкидаємо цибулю та часник. Підсмаживши це все, добавляємо сметану. Тримаємо на вогні ще пару хвилин, щоб гриби просочилися сметаною. І можна споживати! Цей рецепт дуже добрий для семирогів.
Спосіб маринування
Відварити гриби у двох водах по 30 хв кипіння. Розкидаємо по банках так, щоб були не повні. Заливаємо маринадом і стерилізуємо 15 хв. Закатуємо.
Рецепт маринаду: 2 склянки води, 3 ст. л. оцту, 1 ст. л. з гіркою солі і 1 ст. л. цукру неповна. Довести до кипіння і залити в банки. Перемішати гриби.
Порада: щоб гриби були смачніші, краще їх порізати, а не маринувати цілими.
Сергій Новоросюк любить тихе полювання з самого дитинства. І досі це - одне з улюблених його занять:
- Цьогоріч я відкрив для себе багато цікавих місць: Угли, Карпилівка, Тріщава. Найкращий ліс для мене в Ремчицях. Хоча там з кожним роком все менше і менше грибів. Але цієї осені грибний сезон гарний.
Збирати гриби Сергій любить більше, ніж їсти:
- Хоча суп із польовиків - дуже смачна штука, всім раджу. Але збирати гриби - це справжній кайф... Особливо коли знаходиш боровика або, яка кажуть у народі, "царського гриба".
- До речі, їх є багато різновидів: березовий білий, ялиновий, дубовий, сосновий. Мій рекорд за кількістю знайдених білих грибів - 230 штук, але то було ще в 2010 році.
Також збираю польовики. Це дуже гарні гриби. Особливо приємно, коли в одному місці за раз по 15-20 штук знаходиш. Ще є цікавий для мене гриб - рижик. Він дуже смачний, але мало де в нас росте. І лише я знаю секретні місця😄
Грибний фотосезон Олександра Богданця
Олександр Богданець із смт Рокитне - грибник із досвідом. Свої знахідки він не просто збирає в кошик, а й фотографує для свої спільноти. Цьогоріч фотограф перевірив одне зі народних повір’їв. Поліщуки вірили: якщо людина побачила білий гриб, то з того моменту він більшим не виросте, а залишиться такого ж розміру. Олександр Богданець перевірив старовинне припущення чотири рази - і це таки правда.
- Перші свої гриби я збирав ще змалечку з родиною. Тодішній ліс кардинально відрізнявся від теперішнього. Білі гриби виростали до велетенських розмірів і часто росли групами. Не те що зараз. За грибами ходили родиною. Водив дідусь, з нами були мама, тато та сестра. Бабуся лишалася вдома пекти млинці та шкварки. Ближче до старших класів я гриби практично не збирав, бо з головою був занурений в програмування. Теж саме в студентські роки.
Після закінчення університету, коли свободи стало більше, Олександр все частіше повертався до природи. Весь свій досвід у збиранні грибів він отримав від батька.
- Спочатку, по старій пам’яті, я збирав найпростіші гриби: білі, червоноголовці, сироїжки, маслюки та польські. Якщо траплялися невідомі гриби, я просто забирав їх в окрему ємність та привозив додому. Батько, розглядаючи їх, розповідав що це за гриби, чим вони корисні чи погані, які існують схожі варіанти. Також він навчив мене, в яку пору року, де саме варто збирати ті чи інші гриби, як виглядає грибна місцевість. Я дізнався, як саме і де впливає погода на ріст грибів.
Від Батька перейняв звичку культурно збирати та гарно зачищати гриби. Він навчив мене ставитися до лісу, як до своєї домівки, - пригадує грибник.
Олександр Богданець цьогоріч назбирав різноманітних грибів: від звичайних сироїжок до червонокнижних видів. Проте останні не зрізав, лишень сфотографував на пам’ять.
- Зазвичай збираю те, чим порадувала природа, - пояснює. - Не кожен рік видається настільки грибним, як поточний. Коли є можливість перебирати, то в головному пріоритеті білі гриби. Особисто я від їхнього смаку взагалі не в захваті, проте цей стереотип настільки укорінився, що його, напевне, вже ніщо не зламає. Але вони дуже фотогенічні, думаю, це не мало важливо. Далі збираю попутно все, що трапляється на шляху. Для мене це, насамперед, опеньки та рижики.
Я обожнюю пластинчаті гриби, саме їм віддаю перевагу. Після них - лисички, зелениці та підзеленки. Не проходжу повз сироїжки, дуже їх люблю. Варті уваги також молодесенькі польські грибочки, яких цього року було просто море. Не забуваю й про семироги - класні гриби. Інколи, коли сумно, можу назбирати козляків та решіток. Червоноголовці та маслюки взагалі минаю. В наших лісах трапляється ще багато різних їстівних та умовно-їстівних грибів, але я на них зовсім не звертаю увагу.
Якщо запитаєте в Олександра, що він любить більше: збирати гриби чи смакувати — отримаєте однозначну відповідь:
- Звісно, що збирати! Чесно кажучи, за цей грибний сезон я, напевне, рази 2-3 куштував смажені гриби і пару супів, це все. Багато лісових знахідок роздаю просто так тим, хто цього потребує. Збирання грибів - дуже незвичайний процес в фізично-емоційному плані. Це як мінімум контактування з природою, лісове повітря, здоров’я, піша прогулянка і ще багато-багато чого. Коли знаходиш гриб, одразу покращується настрій. Це своєрідний азарт. Чим більше в тебе досвіду, тим цікавіше. Місцеві грибники починають тягатися між собою хто краще. Іноді це переростає мало не в спорт. Але, насамперед, це природа і те, що вона дає. Часто можна поїхати в ліс виснаженим, а повернутися фізично свіжішим та емоційно піднесеним.
Грибник і фотограф Олександр Богданець залишився цілком задоволений цьогорічним сезоном. Але, зізнається, були роки і врожайніші:
- Найбільше пишаюся цьогорічним бронзовим боровиком, який знайшов під час розпалу грибного сезону. На мій погляд, а я побачив чимало грибів, він ідеальний.
BGImage
BGImage
BGImage
Такий колір і настільки ідеальну форму по всьому периметру гриба я бачив не часто. Він, як яйце! Його світлини є у моїй Facebook-спільноті. Цього року я знаходив гриби, занесені в Червону Книгу України: бронзові та каштанові боровики, а також грибна капуста (листочня кучерява). Останній не чіпав взагалі, оскільки він зустрічається дуже-дуже рідко. Цього року я знайшов лише один екземпляр. Координатами його проростання я поділився, і дуже приємно, що потім мені люди присилали світлини.
У споживанні Олександр надає перевагу пластинчастим грибам, тому що вони тверді і хрустять. Тому їх збирає найбільше:
- Я прихильник смажених грибів і частково маринованих. Також люблю легкі супи зі свіжими, щойно принесеними боровиками і, звісно, червоний борщ. Я дуже полюбляю салати. Моя родина раніше готувала цікаві салати на основі шампіньйонів. Із часом вони навчилися заміняти їх лісовими грибами, я був у захваті.
Кулінарна порада від Олександра Богданця: смажте на одній пательні одразу багато різних видів гриби в перемішку. Так страва стає ароматнішою, а смак набагато цікавішим. Комбінацію можете підібрати на свій розсуд.
