Останній тиждень перед Великим постом у народі називають Масницею. Цього року вона триватиме з 8 по 14 березня. Сім днів поспіль можна та навіть треба їсти масло, рибу, яйця й молочні продукти. СарниNews.City запитали в краєзнавця, як проводили масний тиждень на Поліссі, та порівняли, що спільного в традиціях і сучасних гуляннях.
Традиції Масниці на Поліссі
Масний тиждень на Поліссі — це не лише приготування молочних продуктів. Місцеві господині частувати всіх масничним обрядовим хлібом з ячмінного або житнього борошна — дужиками й веснянками. Їх прикрашали фігурками з тіста та першими весняними квітами.
Керівниця краєзнавчого музею Центру дитячої та юнацької творчості Анастасія Волошина розповіла, що здавна у нашому краї Масниця була родинним сільським святом.
— До Масниці — саме так називали свято в нашому регіоні — господині готувалися заздалегідь. Аби якісного борошна вистачило до Масниці, ґаздині заощадливо використовували запаси. На свято пекли млинці, що символізують сонце, перепічки, підпалки. До речі, останні чимось нагадують сучасне тісто для піци, підсмажене на дровах. Щедро поливали їх маслом, вершками, сметаною. А ще готували якомога більше різновидів сиру. Після церковної служби святково вбрані виходили сім’ями на околицю села. Там пригощали один одного стравами за власними рецептами. Вважали, якщо не почастувати інших — рік буде неврожайним. Під час таких зустрічей співали веснянки-заклики, каталися на санках. Але ніколи не влаштовували шумних гулянь — щоб не залякати весну, — пояснює краєзнавиця.
Були на Поліссі й такі обряди, що кардинально відрізняються від інших регіонів.
— Звичайно, в цьому святі переплелись і дохристиянські вірування, і традиції всіх слов’ян. Але в поліських селах ніколи не спалювали опудала Марени. Навпаки. Це було мирне свято, яке проводили з добрими намірами. Селяни разом вимощували гніздо, так зване мостище, аби перші лелеки прилетіли саме в їхнє село. Туди кожен клав шматочок сиру чи млинця, — розповідає Анастасія Андріївна.
Як відзначають Масницю в Сарнах
Сьогодні Масницю важко назвати родинним святом у Сарненському районі. Проте масові гуляння в центрі міста влаштовують. Місцеві заклади ще не анонсували святкування Масниці-2021 у Сарнах. Тож пропонуємо пригадати, як відзначали масний тиждень впродовж останніх трьох років.
Масниця чи Масляна?
Обряди зустрічі весни і проводів зими існували ще за часів язичництва. Та після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році, свято продовжили активно відзначати. Масницю чи Колодій, яке є нашим, українським святом, часто плутають з російською Масляною.
Масниця символізує прихід весни, відродження життєвих сил людини та природи. Також це час примирення, злагоди та добра. Російська Масляна — це народні гуляння більше присвячені культу їжі. У Росії під час святкування мірялися силами, а в Україні навпаки – намагались вирішити всі конфлікти, вибачитись та вибачити, щоб зустріти весну у злагоді і мирі.
Науковиця Олена Івановська стверджує, що традиція випікання млинців вкорінилась у радянський час.
А етнограф козацького селища «Мамаєва слобода» пояснює, що українське свято Колодій має суто національний зміст: «У нього мало спільного з російською Масляною, якої в козацькій Україні не було. Масляна має зовсім інший характер, пісні, ігрища, звичаєві норми, і навіть страви готують не такі».
Відмінності у назві свят обґрунтував також професор кафедри етнології ЛНУ імені Івана Франка Михайло Глушко.
— Тиждень перед постом називали Масляна на Поліссі, особливо на східному, Слобожанщині, в центрі та на півдні України. На Волині та західній частині Поділля це свято називають Масницею. Але між тими назвами є різниця. Масляна — через те, що в тих районах споживали переважно млинці (хоча й вареники ліпили), заправлені маслом. А на заході України більше споживали вареники із сиром, тому воно називалося Масницею, від слова «масний».
Легкий рецепт млинців від місцевих господинь
Галині Копищик — 72 роки, Тетяні Кузьмич — 73. Сестри не соромляться зізнатись: млинці почали пекти вже в дорослому віці. І навіть тоді вони виходили не такими смачними, як у мами. Завдяки їй попри складні 50-ті роки в їхньому дитинстві було все: пироги, голубці, борщ і, звичайно, млинці.
— Моя колега по роботі зовсім не любила млинців. Але ті, що я приносила з дому, їла з задоволенням, — пригадує Тетяна Кирилівна. — Я й досі не навчилася робити так смачно, як мати. Але рецепт із дитинства пам’ятаю.
— Їли млинці з усім, що було вдома, — доповнює жінку сестра Галина. — Найчастіше робили налисники з домашнім сиром. Головне — ретельно його перетерти. А так як живемо біля лісу, то їли і з сезонними ягодами.
Фото: pixabay.com
Жінки розповідають, що родина в них велика. Тож тісто замішують на літру молока — щоб млинців усім вистачило.
Інгредієнти:
- молоко
- яйця
- борошно
- цукор
- сіль
- олія
Вибийте два яйця, додайте 3 столових ложки цукру та ретельно перемішайте віничком для збивання. Додайте дрібку солі та повторіть процес. Змішайте отриману суміш з пів літрою молока. Починайте просіювати борошно. При цьому ретельно перемішуйте, доки тісто не стане густим, як сметана. Переконайтесь, що в ньому не залишилося комків. Поступово вливайте ще пів літри молока, щоб тісто стало рідким і легко стікало з ложки. За бажанням можна додати 2 столових ложки олії. Якщо у вас добра сковорідка, її більше не потрібно нічим змазувати. Дочекайтесь, щоб вона добре нагрілася, та починайте випікати.
— Я досі змазую сковорідку шматочком сала. Роблю це скоріше за звичкою, ніж потребою. Але так вже навчилась, — підсумовує Галина Кирилівна.
