Від початку повномасштабного наступу Росії на Україну люди перебувають під впливом безперервного потоку інформації чи стають свідками воєнних дій. Навчитися відрізняти провокативні й неправдиві тексти від справді потрібних й інформативних зараз — життєво необхідно.
Окрім реальної війни зараз триває ще й інформаційна, не менш важлива. Різні ЗМІ, найчастіше російські, публікують статті та новини з інформацією, яка не відповідає дійсності. Наприклад, про наступ військ Кадирова, відключення в Україні електроенергії чи про те, що ця війна — це спецоперація для порятунку російськомовних українців від нацистської влади. Проте ми повинні фільтрувати інформацію, яку отримуємо.
По-перше, читаємо лише перевірені ЗМІ з реальними джерелами. Джерела — це докази. Вони не повинні бути анонімними, маловідомими чи підозрілими. Адекватна інформація про Рівненську область є тут: Суспільне Рівне, СарниNews.City (джерела: Віталій Коваль, Рівненська ОДА, Олександр Кохан, Сарненська міська рада, тобто реальні установи чи особи). Інформація про події в Україні: Свідомі, Бабель, Українська правда, НЗЛ, Громадське, Радіо Свобода, BBC, Reporters. Вище вказані ЗМІ завжди публікують достовірну інформацію із вказаними джерелами, наприклад, Верховна Рада України, Офіс Президента, Держспецзв’язку чи офіційні акаунти наших урядовців (найчастіше їх публікації у твіттері).
P. S. Доказами можуть бути не лише джерела, а й фото, відео й аудіозаписи, однак перевірити їх складніше (старанно виконаний фотошоп стає на заваді).
По-друге, зверніть увагу на стиль написання й емоції, які викликає публікація. «Повідомте/перешліть це всім знайомим», «це стовідсоткова правда», «терміново репост» і схожі фрази — це спосіб маніпуляції вами. Якщо інформація справді важлива й має перевірені джерела, то ви й так захочете поділитися нею з близькими. Варто замислитися над правдивістю написаного, якщо інформацію забарвлюють усіма можливими епітетами: голосні крики, стерті з лиця землі міста, безжалісні знущання і так далі.
Заголовок не відповідає змісту — ще одна ознака фейку. Він існує для першочергового інформування, а матеріал далі — для більш детального пояснення. Наприклад, у публікації із заголовком «У Києві згорів пологовий» пишуть, що потрапив снаряд і зайнялася вогнем приймальня. Це дезінформація, тож варто перевірити дані про цей випадок в інших джерелах.
По-третє, ми повинні мислити критично. Повірити можна у будь-що, якщо не вчитися фільтрувати інформацію. У час війни звідусюди ми чуємо про те, які звитяжні й хоробрі люди нас захищають, як вони відстоюють кожне місто чи село. Однак у Херсоні в цей момент транслюють перероблене відео Зеленського, де він повідомляє про капітуляцію — це неправда. Є такі, що вірять в це. Але ті, хто стежить за подіями, людьми, новинами, знають, що це неможливо. Навіть у випадку зникнення зв’язку та можливості перевірити, чи достовірні ці дані, будьте впевнені: капітуляція та здача інтересів України — неможливі.
Тож наше з вами завдання — слідкувати за тим, що відбувається у нашій країні, й берегти себе, зокрема від пропаганди й фейків.
