Воєнний стан вніс корективи у функціонування майже кожної сфери життєдіяльності. Дещо змінилось і в роботі служб екстреної медичної допомоги. СарниNews.Сity поставили 8 важливих запитань, які турбують місцевих жителів. На них відповідає Лариса Яремчунь, старша фельдшерка Сарненської станції швидкої медичної допомоги.
на фото: Лариса Яремчунь
Чому під час воєнного стану приймаються не всі виклики?
— Країна в стані війни. Сили екстрених служб бережуть, щоб при необхідності ми їхали й надавали допомогу пораненим. Не лише солдатам. Рушиться будинки. Є жертви серед мирного населення. Ми повинні бути готовими до таких подій.
Саме тому виклики зараз приймаються лише, коли повідомляють про:
- біль у серці, тобто гострий коронарний синдром;
- ГПМК, тобто гостре порушення мозкового кровообігу;
- травми;
- гострий біль у животі;
- проблеми зі здоров’ям у дітей до року.
Зараз навіть Covid-19 не є показом для виїзду бригади, якщо сатурація в межах норми. Госпіталізуємо, якщо сатурація нижче 90-92. Всі решта можуть лікуватися в сімейного лікаря.
Прошу наше населення не ображатися — такі правила діють по всій країні. І маю велике прохання: якщо викликаєте «швидку», кажіть правду. Не повідомляйте неправдиві симптоми, аби «швидка» точно приїхала. Зараз уся Україна працює в такому режимі. Поставтеся з розумінням до цього.
Які ліки мати при собі?
— Всі ми знаємо свої проблеми, хронічні хвороби. Багато людей у нашому регіоні страждають гіпертонічними захворюваннями. Зараз стресовий період. Люди нервуються і за своїх близьких, і просто при перегляді новин. Тому обов’язково мати при собі гіпотензивні препарати, заспокійливі. І приймати їх вчасно, як це й потрібно гіпертонікам. Я вкотре нагадую: люди приймають ліки не для нас, лікарів, а для себе. Пити таблетки потрібно не тоді, коли тиск вже зашкалює, а регулярно, щоб контролювати тиск.
Обов’язково закликаю всіх: спускаючись у бомбосховище, беріть із собою пляшку води (гроші та документи також не забувайте). Це найнеобхідніше для людини. Ніхто не знає, в якій ситуації ми можемо опинитися і чи буде в нас зв’язок. А вода потрібна завжди.
Чи приймає «швидка» виклики в момент тривоги?
— Ні. Коли звучить сирена та в період військової тривоги, виклики не приймаються і «швидкі» не виїжджають. Ми, як і всі, перебуваємо в бомбосховищі.
Що робити, якщо побачили поранену людину?
— Найперше — викликати «швидку». Далі вже оцінювати ситуацію. Головне — переконатися, що в цей момент вам не загрожує небезпека. Якщо до людини можна доступитися, можете підійти, щоб детальніше описати ситуацію, стан потерпілого.
Що повідомляти у «швидку»?
— Чітко сказати адресу або конкретне місцезнаходження. Якщо це багатоквартирний будинок — вкажіть під’їзд. Це все економить час. Якщо є можливість, то «швидку» краще зустріти.
Обов’язково тримайте біля себе телефон, з якого здійснювали виклик. Навіть якщо ми помиляємось в адресі чи її вказали неправильно, ми передзвонюємо і з’ясовуємо. Тож у момент від виклику бригади до її приїзду краще не говорити по телефону. Були випадки, коли не могли додзвонитися. А в критичних ситуаціях час грає дуже важливу роль.
Якщо «швидку» не їде, де проконсультуватися?
— На лінії 103 всіх консультують. У нас працює старший лікар зміни і лікар-консультант. Він надасть усю необхідну інформацію у телефонному режимі.
Також пам’ятайте, у кожного з вас є сімейні лікарі. З ними ви можете проконсультуватися з приводу будь-якого питання, що стосується вашого здоров’я. Зараз саме час усім, хто не має номер свого сімейного лікаря, знайти та записати його. Він обов'язково повинен бути в кожного.
На Рівненщині познімали деякі вказівні знаки. Це дезорієнтує «швидку»?
— Ні. У наших автомобілях сучасні навігатори. У планшетах є карти Сарненського району, за якими завжди знайдемо вашу адресу. Щоправда, є проблеми з деякими номерами приватних будинків, яких немає в базі, а також у віддалених селах району. Через те й важливо «швидку» зустріти та залишатися на зв’язку.
Чого не вистачає зараз «екстренці»?
— Ми повністю забезпечені. У нас є всі медикаменти та засоби, щоб вчасно надавати необхідну допомогу.
Крім того, проводимо заняття з працівниками саме по допомозі військовим. Водіїв прошу, щоб уміли системи заповнювати — про всяк випадок. У такий важкий час маємо бути всі напоготові.
