У Міністерстві оборони України прокоментували, чи можна постити в соцмережах фото та інформацію про зниклого чи полоненого військово.
Хто повідомляє: заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
У чому суть
Пости в соціальних мережах від родичів, активістів чи просто небайдужих громадяни, де зображено безвісти зниклого або полоненого українського військового в формі, вказаними ініціалами, інформацією про посаду — можуть зашкодити військовослужбоцю та перемовинам про обмін.
Такі пости переважно супроводжуються підписами, на кшталт: «Ця особа перебуває в полоні, подивіться, може хто знає чи шукає цю людину» або «помоліться за повернення» та містять персональні дані військового.
У чому небезпека таких постів
Вказана особа в дописі може насправді перебувати в полоні, але ворог при цьому вважає її цивільною. Або особа може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях і шукати можливості повернутись. Оприлюднюючи такі данні — ви даєте ворогу орієнтир на пошуки. А також це несе загрозу не тільки полоненим, але й їх бойовим побратимам.
— Розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого. Йдеться про додаткову інформацію як то: значущість цієї особи для суспільства, її політичні погляди, місце служби чи попередня робота, відомості про склад сім’ї, про рідних і близьких тощо. Це спонукає ворога прискіпливо ставитися саме до цієї конкретної особи, в результаті чого вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес — максимально ускладненим, — коментує Ганна Маляр.
Що робити, якщо мій родич, знайомий у полоні або зник безвісті
Звертайтесь до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, який діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України і об’єднує в собі понад десять державних установ та організацій.
Адреса приймальні: м. Київ, вулиця Спаська 37. Телефони:
Ця установа здійснює прийом родичів військовополонених та безвісти зниклих і надає юридичну, психологічну, а також іншу наявну інформацію.
До слова, під час 29 обмінних процесів Україні вдалось повернути 1030 громадян.
