Дідух — давній та головний атрибут Різдва. Це перший або останній сніп пшениці чи жита, якого ще називають рай-снопом. У нашій культурі він ще з часів язичництва, проте не всі українці знають його значення. Розповідаємо, що дідух символізував для нашого народу та як правильно його скласти.
Який він — різдвяний дідух?
Назва походить від «дід — дух», що символізує культ предків, які відповідають за родючість, урожай та хліб.
До настання різдвяно-новорічного циклу свят дідух зберігали у клуні. На Святвечір господар із пошаною вносив його до хати — атрибут ставили на покуті, поруч були узвар і кутя. Після свят його спалювали, оскільки зима вже відходила, починався новий сільськогосподарський цикл, а предки погостювали й повертаються до свого світу.
Дідух є уособленням моделі світу. Три нижні опори є символом світу померлих. Основна частина з рівнями, яку зазвичай прикрашали, символізувала світ душ.
— На заході України могли вплітати зілля та квітки. Дівчата прикрашали дідух червоними стрічками, горішками (символ добробуту, розуму). Переважали легенькі солом’яні іграшки та вироби з хліба, — розповідає професорка кафедри культурології та філософії Острозької академії Жанна Янковська Суспільному.
У верхній частині дідуха — символі Царства Небесного — повинна бути дванадцятикутна зірка:
— Чому саме дванадцять? Хрест повинен бути рівнораменним, тобто мати однакові кінці. Символом Отця є косий хрест, символом Вишнього Отця — прямий хрест, а Всевишнього — два хрести: прямий та косий, які ми накладаємо одне на одного. Так і виходить дванадцятипроменева зірка, яку ми бачимо на вершині дідуха, — пояснює Борис Тутука із Сарн. Чоловік проводив майстер-клас із виготовлення дідухів у Сарненському історико-етнографічному музеї.
Класичний дідух — чотирьохрівневий. На кожному рівні повинна бути певна кількість пучків: на першому — сім, на другому — п’ять, на третьому — дванадцять, на четвертому — також сім.
Як замість дідуха в оселях українців з’явилася ялинка?
Дідух, символ предків, урожаю та добробуту, був в оселях українців ще за дохристиянських часів. І все ж ялинка стала більш популярним символом різдвяно-новорічних свят.
Перша згадка саме про ошатну ялину з’явилася у 16-му столітті на території сучасної Естонії — її прикрашали солодощами та яблуками.
Традицію із встановленням ялинки як символу свят приніс з Європи російський цар петро перший на початку 18-го століття. А перша згадка про ялинку саме на теренах України була на балу в Одесі в 1811-му році.
Утім звичай ставити ялинку на свята в Україні довго не приживався — цикл свят усе одно розпочинався вшануванням дідуха. Згодом обидва атрибути почали ставити паралельно, а прикраси з дідуха модифікували в ялинкові, — пояснює науковиця Жанна Янковська.
