Петро Сорока з Сарненського району останні шість років життя працював будівельником у Київській області. Там 24 лютого чоловіка й застала війна.
Хто повідомляє: проєкт «Меморіал: вбиті росією».
Петро Сорока здобув дві професії. Працював учителем фізкультури в Сарнах та соціальним робітником у Степанській сільській раді. Пізніше поїхав на Київщину — займався будівництвом у Вишгородському районі.
За день до війни Петро Сорока саме приїхав на роботу поблизу села Димерка. А вже 24 лютого подзвонив дружині Тетяні зі словами: «Війна почалась, Гостомель бомблять». Із товаришами та братом вирішили повернутися на Рівненщину.
Наступного дня вирушили в дорогу, доїхали до Димерки. Два дні провели у підвалі п’ятиповерхівки. 27 лютого о 7 ранку знову продовжили шлях додому, їхали в об’їзд. У Бучанському районі натрапили на колону танків — їх розстріляли автоматною чергою.
— В авто було четверо чоловіків. Рідний брат Петра вижив, а водій і мій чоловік загинули. Коли забирали авто, обшукали місцевість і виявили тіло водія, а мого чоловіка — спершу ні. Потім випадково, коли забирали гілля, побачили, що земля посунулась, і так знайшли мого найціннішого, — розповіла дружина Петра Тетяна.
Чоловіків знайшли у квітні, після звільнення території Київської області. Петрові було 33. У нього залишилися дружина та двоє маленьких дітей.
Що було раніше
26 лютого 2022 року від пострілу снайпера поблизу Малина на Житомирщині у власній машині загинула зоозахисниця з Дубровиці Яніна Ренк. У перші дні повномасштабного вторгнення жінка вирушила рятувати тварин поблизу Бородянки Бучанського району.
