Протягом декількох місяців лікарям і медсестрам Сарненської ЦРЛ не виплачують заробітної плати у повному обсязі. До того ж частину персоналу планують скоротити. СарниNews.City запитали в директора лікарні та керівника громади про причини дефіциту зарплатного фонду, кого будуть скорочувати та коли очікувати справедливої оплати праці медикам.
З початком другого етапу медичної реформи у 2020 році лікарні країни більше не отримують субвенції з бюджету. Натомість заклад повинен самостійно заробляти кошти надаючи послуги пацієнтам. Для цього з Національною службою здоров’я України підписуються так звані пакети послуг, за які медзаклад отримує фінансування й які зобов’язується виконувати. Дані про кількість пацієнтів та надані послуги лікарі повинні вносити до медичної інформаційної системи (МІС), яку аналізує НСЗУ й здійснює виплати. Винятком в такій системі не стала й Сарненська ЦРЛ.
Однак попри підписані договори медзаклад в Сарнах наразі не має коштів на повну оплату праці медикам, тому частину працівників перевели на мінімалку. Крім того, в лікарні проводиться так звана оптимізація — скорочення персоналу. Директор ЦРЛ Олександр Нестеренеко наголосив, що про масове звільнення не йдеться, але частину медсестр скоротять:
Директор Сарненської ЦРЛ Олександр Нестеренко
— Є моменти, коли медсестра або навіть дві заповнюють замість лікаря дані в МІС. Тобто вона не виконує медсестринську роботу, а виконує обов’язки колеги. Це не правильно, адже тільки лікар знає всю специфіку роботи. Тому вочевидь таку категорію медсестр скоротимо, адже ми не маємо коштів оплачувати заробітну плату двом людям за обов’язки одного працівника.
Директор закладу зазначає, що скрутне фінансове становище лікарні пов’язане з декількома факторами. Найперше — це мала кількість пацієнтів з початком війни:
— Роботу лікаря аналізує НСЗУ через МІС й відповідно нараховує кошти за ту чи іншу кількість послуг, яку надала лікарня. Коли почалась війна було дуже мало пацієнтів. Лікарня розрахована на 362 ліжка, а в цей час була фактично 20% заповненість. Тому ми не могли внести в інформаційну систему дані, які б дали нам потрібне фінансування.
Олександр Нестеренко пояснює малу кількість пацієнтів страхом людей відвідувати лікарню через можливі ракетні удари, а також ймовірне вторгнення ворога зі сторони білорусі. Також медзаклад зарезервував значну частину ліжкового фонду для надання екстреної допомоги у разі надзвичайних ситуацій:
— Ми підготували не просто укриття, а місця, де лікарі могли б надати реанімаційну, хірургічну, травматологічну допомогу постраждалим при масових поступленнях. На це теж потрібні кошти. І, до речі, дуже допомагала з фінансуванням міська рада. За рік з бюджету громади виділили близько 27 мільйонів гривень медзакладу.
Сарненська ЦРЛ
Причиною ж значного зменшення заробітної плати персоналу лікарні Олександр Нестеренко називає вибірковість НСЗУ в аналізі роботи лікарні:
— Для нормального функціонування закладу нам на рік потрібно близько 160 мільйонів гривень. У 2022 році лише на виплату заробітної плати необхідно було 136 мільйонів, а на 2021 рік лікарні виділили лише 132 мільйони. Тобто дефіцит вже був. Тому саме якісне надання послуг й не менш якісне внесення даних про роботу лікаря в медичну інформаційну систему стало пріоритетом. Проте НСЗУ проаналізували роботу не останнього кварталу 2022, коли лікарі навчились працювати із системою й коректно заповнювали дані, а раніше й пакети підписали на суму близько 111 мільйонів. Тому я керуюсь постановою уряду, яка дозволяє лікарям і медсестрам платити мінімальну заробітну плату, а не по 20 і 13 тисяч гривень.
Директор Сарненської ЦРЛ зазначає, що кардинально змінити ситуацію із зарплатнею можна лише за кошти НСЗУ, а договори перепідписуються в кінці кварталу або ж наприкінці року.
Очільник Сарненської ТГ Руслан Серпенінов у коментарі СарнNews.City додав, що подібні проблеми з фінансуванням є у багатьох лікарнях країни:
Очільник Сарненської ТГ Руслан Серпенінов
— Десятки, а можливо й сотні лікарень наразі не доотримують коштів. Тобто це проблема на рівні держави. Наша громада, як власниця Сарненської ЦРЛ, всіляко підтримує і буде підтримувати лікарню, сплачуємо рахунки за енергоносії, виділяємо кошти на придбання обладнання, ремонт, навіть частину податків сплачували, але ми точно не можемо давати гроші на заробітну плату. Ці кошти медзаклад повинен заробляти самостійно за надані і задекларовані послуги.
Руслан Серпенінов підтвердив, що НСЗУ повинно переглянути роботу лікарні за результатами першого кварталу, що дозволить отримати необхідне фінансування на повноцінну оплату праці:
— Я навіть не розглядаю сценарій перепідписання договору в кінці року. Це буде катастрофа. Адже за цей час з лікарні звільниться більша частина персоналу. Це перше, що я на зустрічі скажу керівниці НСЗУ і міністру охорони здоров’я, тому це питання стоїть категорично — кошти на зарплатню потрібні вже.
