Звичай наряджати хрести родом з Полісся. З 4 травня його внесли до нематеріальної культурної спадщини. Розповідаємо, де поширена традиція й що вона означає.

Наряджання хрестів — нематеріальна спадщина України

4 травня Мінкультури внесло до Національного переліку звичай наряджати хрести на цвинтарі. Також туди включили приготування голубців, традицію рогозоплетіння на Вінниччині, культуру традиційного вівчарства Бессарабії та традицію «віншування Василів» на Івано-Франківщині.

Очільниця управління культури та туризму Рівненської ОВА Любов Романюк зазначила, що такий звичай є рідкісним і масштабно представлений лише на Рівненщині, зокрема в громадах Сарненщини, Дубровиччини, Володимиреччини, Зарічненщини та Березнівщини.

Традиція вбирання хрестів на Дубровиччині

Напередодні Великодня працівники Рівненського обласного центру народної творчості відвідали Сарненську та Дубровицьку громади, де й досліджували поліський звичай.

«Оце на Чистий Четвер, дочко, щоб вже в мене могила була чистенька, на хресті висів фартушок, хустинка, батьку щоб рушничок висів, бо так кажуть, таке є, що в Четвер покійники йдуть на сповідь. Того щоб я чистеньке все оділа і пішла на сповідь» — пригадує слова матері жителька села Літвиця Тетяна Боротюк 1952 року народження.

Односелиці жінки розповідають, що прикрашати могили треба напередодні Чистого Четверга: жінкам — хустину й фартух, чоловікам — рушник. Якщо на хресті зображене розп’яття, прикраси не повинні його закривати, а вузол має бути на талії Христа.

Рівненський обласний центр народної творчості | Facebook
Рівненський обласний центр народної творчості | Facebook

Як вбирають могильні хрести на Сарненщині

Галина Валюшко, яка народилася 1932 року в селі Городець на Сарненщині, розповіла, що раніше для рушників та фартухів на кладовище використовували спеціальне домоткане полотно. На рушниках вишивали тонкі смужки, фартухи не декорували зовсім.

Традиції в селі дещо змінилася з часом, проте могили й далі прикрашають рушниками, фартухами та стрічками — тепер уже купленими.

Рівненський обласний центр народної творчості | Facebook
Рівненський обласний центр народної творчості | Facebook

Що було раніше

Дудку-викрутку з Полісся внесли до національної нематеріальної спадщини. Як раніше її робили, хто є носіями давніх традицій та чим особливий поліський інструмент, СарниNews.City розповіли в матеріалі.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися