30+ причин | Як зрозуміти, що вам потрібна консультація психіатра

Тетяна Колядич

21 вересня 2023 17:35

Психіатрія — це галузь медицини, що займається діагностикою та лікуванням психічних розладів. Чим раніше людині нададуть кваліфіковану допомогу — тим швидше вона повернеться до якісного життя. Коли варто звернутися до фахівця та чому це не свідчить про вашу «ненормальність» — пояснює лікар-психіатр Олександр Красько.

Чому люди побоюються звернутися до психіатра

Олександр Красько працює в Обласній психіатричній лікарні села Орлівка, а також у Центрі психосоціальної підтримки «Життя». У власній практиці він досі помічає упереджене ставлення до лікаря-психіатра, адже існує стереотип, що він працює тільки з «ненормальними», неадекватними та соціально небезпечними пацієнтами. А звернення до психіатра вважається тавром на репутації «нормальної» людини.

— Нічого страшного і складного у зверненні до психіатра немає. Проте є деякі стани, коли в людини знижується критичність. Тобто людина не помічає жодних змін у своїй особистості та поведінці, вважає, що вона в нормі, натомість оточуючих людей (внаслідок їхніх спроб її «розуміти») може почати сприймати агресивно, аж до виникнення маячних ідей, — пояснює Олександр. — Основна причина, чому люди бояться звертатися до психіатра – страх перед лікуванням. Багато хто згадує моторошні методи, типу лікування електрошоком та лоботомії, також існує страх перед медичними препаратами, які, на думку обивателів, можуть перетворити людину на «овоч».

З відкриттям Центру психосоціальної підтримки, за словами Олександра, є позитивна динаміка за кількістю звернень до лікаря-психіатра у Сарнах. І пояснює це тим, що зустрічі мають консультативно-лікувальний характер і не передбачають перебування у медзакладі:

— Люди не хочуть звертатися в психіатричну лікарню. Це те ж саме тавро і стигма. Я чув від пацієнтів, що вони терпіли та не звертались за допомогою, доки не відкрився цей центр. Тепер після прийому вони дивуються, наскільки це все просто. Не потрібно лежати в лікарні чи, тим більше, чогось боятись, можна все вирішити амбулаторно. Людям легше в тому плані, що вони не звертаються в лікувальний заклад, а просто приходять на консультацію до лікаря-психіатра з подальшим введенням медикаментозних препаратів.

Центр працює за адресою: Сарни, вулиця Європейська, 10а (у приміщенні стоматологічної поліклініки з окремим входом).

Коли слід проконсультуватися з лікарем-психіатром

Психіатри розуміють, як біологічні чинники впливають на психічне здоров’я людини, і можуть лікувати психічні захворювання за допомогою медикаментів, скеровувати на подальше лікування, приймати рішення про госпіталізацію. Олександр Красько надає детальний перелік факторів і симптомів, які можуть сигналізувати про необхідну психіатричну допомогу:

Емоційні прояви:

туга, страждання, пригнічений, пригнічений настрій, розпач;
тривога, почуття внутрішньої напруги, очікування біди;
дратівливість;
почуття провини, часті самозвинувачення;
невдоволення собою, зниження впевненості у собі, зниження самооцінки;
зниження або втрата здатності переживати задоволення від раніше приємних занять;
зниження інтересу до навколишнього світу;
втрата здатності переживати будь-які почуття (у випадках глибоких депресій);
депресія часто поєднується з тривогою про здоров'я та долю близьких, а також зі страхом здатися неспроможним у громадських місцях;
суїцидальні думки.

Фізіологічні прояви:

порушення сну (безсоння, кошмарні сновидіння, нічні жахи);
зміни апетиту (його втрата або переїдання);
порушення функції кишечника (запори, діарея) — без соматичної патології;
зниження сексуальних потреб;
зниження енергії, підвищена стомлюваність при звичайних фізичних та інтелектуальних навантаженнях, слабкість;
болі та різноманітні неприємні відчуття в тілі (наприклад, у серці, в ділянці шлунка, у м'язах) — без соматичної патології.

Поведінкові прояви:

пасивність, труднощі залучення до цілеспрямованої активності;
уникнення контактів (схильність до усамітнення, втрата інтересу до інших людей);
відмова від розваг;
алкоголізація та зловживання психоактивними речовинами, що дають тимчасове полегшення.

Думкові прояви:

труднощі зосередження, концентрації уваги;
труднощі прийняття рішень;
переважання похмурих, негативних думок про себе, про своє життя, про світ загалом;
похмуре, песимістичне бачення майбутнього з відсутністю перспективи, думки про безглуздість життя;
думки про самогубство (у тяжких випадках депресії);
наявність думок про власну непотрібність, незначущість, безпорадність;
уповільнене, прискорене мислення, «крихти» думок, «чужі» думки в голові.