Валентин Головін — ветеран АТО, професійний військовий, багатодітний батько та вправний столяр. До захисту України від ворога долучився ще у 2015 році. 24 лютого воїна провели в останню путь.
Валентин Головін після закінчення школи здобував освіту у Васильківському військовому авіаційно-технічному училищі. Працював у Сарненському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Портрет загиблого воїна Валентина Головіна.Фото: СарниNews.City
Свій бойовий шлях розпочав з 2015 року у 37-му запорізькому батальйоні, де йому дали позивний «Форсаж». Від початку повномасштабної війни разом із сином став до лав 60 батальйону 104 бригади тероборони ЗСУ. Згодом ніс службу в 56-му батальйоні бригади.
Прощання з воїном.Фото: Василя Сосюка
Валентин був у пекельних точках фронту ще з 2015. За віддану службу та захист територіальної цілісності України був відзначений нагрудним знаком «Учасник АТО», нагородою 37-го батальйону, медаллю «Захисник Маріуполя» та «Зірка військового братерства» від Міністерства оборони України. Побратими його поважали та завжди рівнялися на офіцера.
Прощання з воїном.Фото: Василя Сосюка
Валентин дбав про свою родину та дітей, мріяв дати їм хорошу освіту. А ще мав золоті руки. У своєму столярному цеху робив дерев’яні меблі. Він встигав усе, був веселим, життєрадісним, добрим.
Родина загиблого воїна.Фото: Василя Сосюка
20 лютого 2024 року, виконуючи бойове завдання на Донецькому напрямку, 56-річний майор загинув. У нього залишились мати, дружина, троє доньок, син та онуки.
Поховали Валентина Головіна на Алеї Героїв у Сарнах.
