Софія Бігун працює у квіткарні й вивчає маркетинг. Водночас щоліта протягом трьох місяців працює із дітьми в дитячих таборах. У рамках рубрики «Місцеві читають» Соня розповіла про книги-фаворити, зокрема з педагогіки, а ще поділилася власним читацьким розчаруванням.
«Наодинці з книгою»
Софії — 23. Протягом трьох років вона працює флористкою і разом із тим здобуває фах маркетолога. Подеколи займається декоруванням і ще з дитинства любить співати — робить це в хорі церкви.
— Дуже-дуже люблю десь пити каву. Хоча і нечасто виходить саме наодинці з книгою. Зараз насправді дуже рідко. Зазвичай це в осінньо-зимовий період, оскільки літо в мене дуже активне й завантажене, — розповідає дівчина.
Соня випрацювала для себе систему «20-20»: це 20 сторінок книги або 20 хвилин читання на день. А ще збирає власну бібліотеку, в якій нині 134 примірники. У планах — зібрати антологію української поезії від видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Наразі ж у Софії є збірки Василя Стуса, Ліни Костенко й Василя Симоненка.
— Читаю переважно психологію, дуже рідко — якісь романи, це швидше, щоб розвантажитись, тож таких може бути один-два на рік. Також цікавить література, повʼязана з моєю конфесією, з релігією. Читаю, щоб більше це розуміти, — ділиться Соня. — І ще подобаються книги із педагогіки, які пояснюють поведінку дітей, тому що це допомагає мені працювати з ними влітку — а роблю я це вже сьомий рік.
Книга про те, як «розуміти цих малесеньких особистостей»
Основа читацька рекомендація від Софії — «Серце віддаю дітям» Василя Сухомлинського. Книга про виховання дітей і формування їх як особистостей із простими й практичними прикладами.
— У книзі є уривок. Йдеться про те, як Сухомлинський вчителював. У класі трапилася ситуація, коли очі одного іх хлопчиків налились слізьми. Діти здивувалися, прибігли до вчителя й розповіли, що Сашко плаче. Його не ображали, але це помітили. Сухомлинський знав про ситуацію в родині хлопчика: про те, що його виховує тільки мама і її мають госпіталізувати, — розповідає Соня. — В уривку — про вербальне формування емоцій дітей. Правильних емоцій. Коли Сашко покинув клас, Сухомлинський пояснив, що коли той засмучений, краще не запитувати настирливо, що трапилося, а допомогти простими речами. І якщо він захоче розповісти, то розповість, а якщо ні, то ні. Так він вчив дітей розрізняти емоції і правильно реагувати в тих чи інших ситуаціях.
Основна читацька рекомендація Софії Бігун.Фото: Колаж — СарниNews.City
Щоліта протягом семи років Софія проводить три місяці в дитячих таборах, а тому багато часу присвячує дітлахам. Дівчина ділиться: хоча книга про педагогіку, вона потрібна й тим, хто не працює з дітьми, а, наприклад, має племінників чи, можливо, власних. Адже це допомагає краще їх розуміти.
— Книга про важливість формування особистості дитини саме через слово. Сухомлинський пояснює детально, як це зробити, і пояснює, як сформувати правильні емоції і звʼязки з наявними прикладами в цій книзі і з прикладами із життя. Тому обовʼязково рекомендую усім до прочитання, щоби більше розуміти цих малесеньких особистостей, — ділиться Соня.
Топ-3 читацькі рекомендації від Соні
«Межі. Коли говорити «так», як сказати «ні», щоб контролювати своє життя» Генрі Клауд, Джон Таунсенд
— Це точно номер один. Хоча вона зараз на слуху і насправді є дуже багато психологічних книг, але ця варта уваги.
«Триста поезій» Ліна Костенко
— Щоб розвантажитися і, можливо, помріяти. Це книга із антології. Там не лише її найвідоміші вірші, а й вірші, які вона писала протягом десяти років у шухляду. Вона — класна.
Книги Світлани Талан
— Читала їх ще у школі, брала в бібліотеці. І кожна була краща за попередню. Вона про українців і мене це чіпляло. Якось у школі ми завжди читали про українців, які жили раніше, а з сучасного було мало. А вона писала саме про цей період, наш.
Читацькі рекомендації Софії Бігун.Фото: Колаж — СарниNews.City
Читацька антирекомендація
«Щасливі люди читають книжки і пʼють каву» Аньєс Мартен-Люган
— Пробувала читати три рази. Вона ніяк мені не заходила. Взагалі ніяк. З того, що я дочитала, то це книга про жінку, яка втратила чоловіка. Вона взагалі втратила сенс буття, їй нічого не хотілося, вона мала депресивний стан. І майже всю книгу описується той депресивний стан, з якого вона ніяк не виходила і вийти не могла, — розповідає Соня. — Тобто мотивації як такої у книзі не отримаєш, для читання вона тяжка, ти не розслабишся, як із легеньким романом, та й цікавого теж мало. Дуже розчарувала.
Що було раніше
СарниNews.City у рамках рубрики «Місцеві читають» поспілкувалися із Катрусею Бриж. Дівчина розповіла про читацькі рекомендації і власний антирейтинг, а ще поділилася думками про непрості взаємини двох афганських друзів у романі «Ловець повітряних зміїв» Халеда Госсейні.
