Зі слюсарки в бойову медикиню — так під час повномасштабного вторгнення змінила фах Марина. Нині жінка служить у лавах 60-го батальйону 104-бригади, має позивний «Чарівна» і рятує життя побратимів.
Хто повідомляє: 60-й окремий батальйон сил ТрО «Поліські вовки».
«Позивний передає мою сутність»
У цивільному житті Марина працювала слюсаркою механоскладальних робіт у Запоріжжі. Ділиться, що робота була нелегкою, вимагала уважності, точності й наполегливості, проте їй подобалася. А ще зазначає — ці навички пригодились їй і у війську.
Від початку повномасштабної війни жінка активно волонтерила. Згодом і сама долучилась до Збройних сил України. Від побратимів бойова медикиня отримала позивний «Чарівна».
— Позивного в мене спочатку не було, але побратими почали називати мене «Чарівна». Так воно й закріпилося. Вважаю, що цей позивний передає мою сутність: силу, рішучість та водночас тепло, — розповідає військова.
Шеврон бойової медикині Марини.Фото: 60-й окремий батальйон сил ТрО «Поліські вовки» | Facebook
«Можемо бути нарівні з чоловіками»
Захисниця ділиться, що жінок на передовій не так багато. Проте зазначає, що вони можуть і повинні бути частиною війська нарівні з чоловіками.
— У війську немає місця для стереотипів — тут важливі навички, відданість справі та готовність діяти в екстремальних умовах. Ми, жінки, доводимо, що можемо виконувати найскладніші завдання, боротися та рятувати життя нарівні з чоловіками. Жінки мають здатність нестандартно мислити, швидко приймати рішення замість того, щоб копирсатися у статуті. У нашій справі саме час вирішує багато, — ділиться Марина.
«Коли вдається врятувати життя, розумію, що працюю не дарма»
Нині Марина служить бойовою медикинею взводу роти вогневої підтримки. До цього була номером обслуги. Однак пройшла навчання, отримала звання молодшого сержанта і її призначили на нову посаду. Тож неодноразово була на бойових виїздах і евакуйовувала поранених з передової.
— Робота медика — це не лише надання першої допомоги, а й швидке ухвалення рішень у складних умовах. Доводилося витягувати поранених під обстрілами, стабілізувати стан бійців до моменту евакуації та підтримувати їхній моральний дух. Кожна така операція – це виклик, але коли вдається врятувати життя, я розумію, що працюю не дарма, — розповідає медикиня.
Військова Марина з побратимами.Фото: 60-й окремий батальйон сил ТрО «Поліські вовки» | Facebook
«Загарбницькі дії росія почала ще десять років тому»
Попри всі труднощі Марина вірить, що перемога обовʼязково буде. Однак, ділиться захисниця, головне не забути, якою ціною вона дістанется, і робити все, щоб подібне не повторилося.
— Багато хто вважає, що початок був у 2022-му, але я наголошую: загарбницькі дії росія розпочала ще десять років тому. Ми були змушені захищати Україну з першого дня, — наголошує Марина.
Допомагають військовій із позивним «Чарівна» рідні, друзі та побратими. Вони — її головна підтримка. А підібрати посаду в підрозділі Марини й отримати консультацію рекрутера можна за номерами: +38 (098) 104-70-72, +38 (068) 104-70-72.
Що було раніше
Юрій працював за кордоном, але 26 лютого, на третій день після вторгнення росії, приїхав в Україну. У свої 24 роки потрапив у військо не одразу. Нині ж має позивний «Кіндер» і служить у 60-му батальйоні 104-ї бригади.
