Анастасія Панасюк у вільний від роботи на пошті час має кілька захоплень, одне з яких — читання. У рубриці «Місцеві читають» сарненчанка поділилася, що спонукало активно читати, чим захопила детективна історія Ілларіона Павлюка і що подобається в дарк-романах.
«Якщо книга класна — мені треба її прожити і пережити»
Анастасії Панасюк — 33. Жінка працює операторкою на пошті, проте знаходить час і на хобі: плете прикраси з бісеру, займається буллет джорнал і скрапбукінгом, оскільки любить, коли «все добре сплановано». Читання — ще одне захоплення Насті. Вона веде читацький щоденник і любить дарк-романи.
— Все моє життя — робота. Останнім часом читаю одну книгу за місяць. Раніше мене це трохи мучило, я ніби гналася і хотіла всі книги перечитати, але в мене так, звісно, не виходило і це нагнітало. Зараз до цього ставлюсь легше. Все залежить від роботи, вільного часу і, якщо чесно, від бажання. Буває таке, що ніби і час вільний є, але вже сил на читання нема, — розповідає Анастасія.
Читацький щоденник Анастасії.Фото: СарниNews.City
Жінка бере книги у центральній бібліотеці, а також обмінюється з іншими читачами. Любить читати твори українських письменників Ілларіона Павлюка та Люко Дашвар, а нині читає роман «Шоколад» Джоан Гарріс. Цю книгу Анастасії подарували — вона про те, як чужу людину приймають у маленькому місті. А загалом жінка активно читає близько року:
— Мене спокусив букток і тікток. Часто траплялися книги і те, як гарно розповідають про сюжети. Мені вистачило однієї книжки — пішла в бібліотеку і взяла її. Після неї й вирішила читати, — ділиться Настя. — У нас насправді шикарна бібліотека з дуже великим вибором книг, зокрема сучасних. Спокійно можу туди піти, подивитись новинки і взяти.
Сарненчанка Анастасія також ділиться, що кожна книжка є унікальною і по-своєму класною:
— Якщо книга класна, то пару днів із нею ходжу — мені треба її пережити і прожити. Можу і не спати, а переживати завершення цієї історії. Коли переходжу на нову, то стара може опинитися вже на другому місці.
«Люблю, коли є все»
Настя ділиться, що обрати лише одну серед прочитаних складно, бо кожна з них улюблена по-своєму. Але все ж виділяє одну з останніх — детективний роман у стилі нуар «Білий попіл» Ілларіона Павлюка.
— Книгу мені дали прочитати по обміну. У ній є все: містика, роман, детектив. Люблю, коли є все. До того ж там заторкнута історія Вія, а я таке обожнюю, — розповідає сарненчанка.
Головний герой роману — Тарас Білий. За сюжетом він розслідує вбивство молодої жінки в невеликому поселенні. А ще у книзі — багато чітких алюзій на «Вія» Миколи Гоголя.
— Тараса Білого покликали в село Білий Попіл розслідувати смерть панянки, яка загинула за дивних обставин. Перед смертю вона сказала імʼя свого вбивці. До того ж просила його три дні молитися за її душу в церкві. Потім убивця зник, — розповідає Настя. — Тож там чоловік розслідував її смерть і чи дійсно той вбивця є винуватцем. Там містика, атмосфері «Вія» Гоголя і роман детектива зі служницею. Мені дуже сподобалась.
Книжковий ТОП-3
«Лейла» Коллін Гувер
— Дуже заплутана історія, містична. Хлопець разом із дівчиною приїхав у будиночок за місто, але потім він почав помічати в будинку привида іншої дівчини. Коли той почав активно проявлятись, його дівчина навпаки відсторонилася. Так, щоб не спойлерити, але зацікавити, то скажу, що вони не просто так опинилися в тому будинку. Люблю, коли кінець несподіваний. Він тут такий.
«Тринадцята казка» Діани Сеттерфілд
— Вона дуже популярна серед тих, хто дійсно читає. По роману зняли фільм, але кіно і книга — зовсім різні. Жанр — неоготика, тому текст дуже містичний, темний і похмурий. Але дуже сподобалось.
«Покинь, якщо кохаєш» Коллін Гувер
— Книга про стосунки. Вони переросли в те, що чоловік почав бити жінку. У романі про боротьбу з насиллям і спробами покинути партнера. Ця книга навіть трохи повчальна.
Книжковий ТОП-3 Анастасії.Фото: Колаж — СарниNews.City
Книжкова антирекомендація
«Воно» Стівена Кінга
— Всі Стівена Кінга дуже хвалять, але я його не люблю. Мені занадто багато описів. Так, він любить все дуже детально описати, але мені у книгах треба більше діалогів і дії. Тож не витримала й до кінця не прочитала. Можливо, якби не дивилася фільм, то читала би далі. Загалом книга дуже розтягнута.
Книжкова антирекомендація Анастасії.Фото: Колаж — СарниNews.City
