7 квітня в Сарненському історико-етнографічному музеї відбулася презентація виставки «Барви душі». Це персональна експозиція Валентини Баранової. Її картини, гобелени, розписи та об’ємно-просторові роботи розповідають не просто про творчість, а про шлях, пам’ять і любов.
«Потрапила в Сарни випадково, а залишилася на все життя»
Валентина Баранова — художниця, майстриня декоративно-ужиткового й образотворчого мистецтва, викладачка. Її перша персональна виставка стала особливою подією — не лише культурною, а й особистою: мисткиня відзначила свій ювілей.
Ще у 1998 році Валентина разом із мамою, заслуженою майстринею України Ольгою Барановою, вперше почали працювати з бурштином як матеріалом для мистецьких виробів — створювали картини та портрети. Їх роботи швидко набирали популярності й поширювалися не лише в Україні, а й по всьому світу.
Роботи з використанням бурштину.Фото: Василя Сосюка
— Мама стала визначальною людиною в моїй долі та допомогла моєму становленню як художниці. Вона була неймовірною, і мені завжди хотілося досягнути таких же вершин — дарувати людям радість, дарувати любов, залишатися людиною, — розповідає Валентина Баранова.
Художниця проживала в Рівному. Проте, приїхавши в Сарни на місяць, закохалась у це місто. Тож нині з гордістю називає себе сарненчанкою:
— Я потрапила в Сарни випадково, а залишилася на все життя. Я дуже вдячна людям, які тут живуть. Сарненчани — добрі, щирі, сильні люди. Безмежно ціную підтримку, яку тут знайшла, та людей, котрих зустріла.
Сарненчани на презентації виставки.Фото: Василя Сосюка
«Вимальовує кожну хвилюючу мить»
Валентина Баранова володіє різноманітними мистецькими техніками, кожна з яких відображає певний етап у її житті. Постійно вдосконалюється, навчається та пізнає щось нове. Єдине, що призупинило творчість художниці, — це повномасштабне вторгнення. Лише через пів року Валентина намалювала першу графічну роботу. Картина «Страх», яка дивиться на світ великими розгубленими очима, виконана у чорно-білій палітрі.
У наступні роботи майстриня почала поступово повертати фарби, нагадуючи про кольоровість життя. Яскраво розмальовувала гільзи та корпуси снарядів, аби в них з'явилися нові сенси та призначення. Ще одна місія, з якою Валентина береться за пензель, — пам’ять про чоловіка Валерія Мулявку, який захищав Батьківщину.
— Вона несе пекельний біль, яким нам не зрозуміти, але він допомагає їй творити. Валентина вимальовує кожну свою хвилюючу мить і дарує нам те, на що ми не звертаємо увагу, — зазначила начальниця управління культури і туризму Рівненської ОДА Любов Романюк. — Її фарби кричать про те, що життя триває. Попри все, що відбувається, завжди є шанс жити далі. Потрібно просто мати опору, ту барву, фарбу та колорит, який нас поведе.
Любов Романюк на виставці Валентини Баранової. Фото: Василя Сосюка
«Я не малюю ескізів. Дивлюсь на полотно, а тоді починається процес»
«Барви душі» — перша персональна виставка Валентини Баранової. У ній лише маленька частинка мистецького доробку, адже більшість своїх робіт художниця дарує або віддає на благодійність.
— За першою спеціальністю я майстриня художньої обробки дерева, каменю та кості, саме тому мені було легко у свій час працювати з бурштином. В університеті я отримала другу спеціальність — художниця-майстриня декоративно-ужиткового, образотворчого мистецтва і викладачка. Мене захопив текстиль — батик (розпис по тканині — прим.авт.), гобелен. А розпис по дереву присутній впродовж всього мого життя. Я його страшно люблю, він дуже різноманітний у плані технік, — розповідає Валентина.
Валентина Баранова на презентації власної виставки.Фото: Василя Сосюка
Про натхнення каже лаконічно: його не можна пояснити, воно приходить із життя, від людей, зі світу довкола. А ще — з гумору: зараз у художниці новий напрям у творчості — серія «котів-мемів», які народилися з бажання підтримати донати для ЗСУ.
Серія робіт з образами котів.Фото: Василя Сосюка
— Я ніколи не малюю ескізи. Ставлю перед собою полотно, сиджу і дивлюсь на нього певний час, а тоді починається процес, — ділиться Валентина. — Я не можу пояснити, як це відбувається. Я потрапляю в якийсь потік чи настрій. Зі сторони це виглядає дуже просто. Але за цим стоять роки тяжкої наполегливої праці — щоб з одного мазка пензлика легко вимальовувалася квітка чи якийсь образ. Це все праця, внутрішній Всевишній та віра.
Переглянути роботи Валентини Баранової можна в Сарненському історико-етнографічному музеї. До того ж проведення виставок художниці анонсували також в інших музеях Рівненщини.
