У Вирівській громаді збереглися бетонні укріплення польської оборонної лінії, які звели у 1930-х роках. Місцева художниця Іванна Жук створила на одному із них артобʼєкт, який цьогоріч реставрувала.
Хто повідомляє: Управління культури і туризму Рівненської ОДА.
У чому суть
З 1932 по 1939 роки в селах Чудель і Камяʼне-Случанське побудували ДОТи — довготривалі оборонні точки. Загалом було сім фортифікаційних споруд трьох типів, які звели в межах польської оборонної лінії «Полісся».
— Місцевим жителям заборонялося перебувати на прилеглих до об’єктів територіях, їх залучали лише до підвозу будівельних матеріалів — за день роботи з кіньми платили 1,70 злотих. А навколо споруд звели казарми, склади, прокладали вузькоколійки, споруджували насипи, мости та шлюзи. У Вирівській громаді, зокрема в селі Чудель, місцеві й досі називають ці укріплення бонами, — зазначили в Управлінні культури і туризму Рівненської ОДА.
Іванна Жук, художниця родом із села Чудель, у межах фортифікаційних споруд створила артобʼєкт до 30-ї річниці Незалежності України. Фоном для нього став один із підірваних ДОТів у секторі «Чудель».
— Я хотіла створити артобʼєкт саме у своєму селі. І цей воєнний ДОТ став чудовим полотном для моєї мотанки. Вперше я її малювала до 30-річчя незалежності України, а цьогоріч вирішила реставрувати малюнок і напис, — розповідає Іванна Жук.
Фото не передають масштабності малюнка, тож художниця рекомендує подивитися на нього вживу — ляльки сягають до трьох метрів у висоту.
До слова, фортифікації у Вирівській громаді мали на озброєнні гармати калібром 75 мм, кулемети важкого і легкого типів, а також броньовані перекриття товщиною до 1,2 метра та сталеві двері. У вересні 1939 року Сарненський укріпрайон став єдиним в Україні, який Червона армія долала штурмом зі значними втратами. А в роки Другої світової війни частину ДОТів використовували бійців УПА.
Що було раніше
У Сарненському історико-етнографічному музеї представили експозицію «Образ хреста в сакральному мистецтві Рівненщини». Захід приурочили до 300-ліття Свято-Троїцької церкви — однієї з найстаріших святинь на Поліссі — та 140-ї річниці з Дня народження міста Сарни.
