12-річний спортсмен із Сарн здобув перемогу на KUDO WORLD CUP 2025, що проходив у болгарському місті Бургас. Змагання зібрали понад 250 учасників із 28 країн. До складу національної збірної України Михайло Панько увійшов як представник Рівненщини. Тепер він готується до наступного чемпіонату в Японії.
«Тренування — найбільша радість»
Михайло вперше прийшов до зали у п’ятирічному віці.
— На перше тренування пішов з татом — просто спробувати. Але йому настільки сподобалося, що відтоді зал став для нього другим домом, — пригадує мама Ірина. — Так, було важко, не все вдавалося з першого разу, але він ніколи не здавався. Тренувався наполегливо — і врешті виборов своє чемпіонство.
Михайло Панько з нагородами.Фото: Марії Кошин
Любов до спорту в родині Паньків — не випадковість. Батько Михайла — бодібілдер, нині ветеран російсько-української війни. Мама також тричі на тиждень відвідує спортзал, хоча переконана: саме тато прищепив синові цю пристрасть.
— Для Михайла тренування — найбільша радість. Іноді, щоб мотивувати його вчити уроки, я кажу: «Не зробиш — не підеш на тренування». Це діє краще за будь-які покарання. Він не уявляє себе без кудо, — ділиться мама.
Від перших поразок до перемоги на Кубку світу
Михайло — вихованець клубу «RONIN». Його тренер — Олексій Ревенко.
— Це не була історія стрімкого злету. Михайло — наш перший чемпіон Кубка світу. Але шлях до цього непростий: багато поразок, багато труднощів і зусиль. Віра в дитячу мрію про чемпіонство світу дала свій результат. У нього не все виходило легко, але він працював більше, ніж інші. І саме завдяки наполегливості досяг вершини, — розповідає наставник.
Михайло Панько на Кубку світу.Фото: з особистого архіву Михайла
До перемоги на Кубку світу Михайло двічі виборював першість на національних змаганнях — у Вінниці та Києві. Він не збирається зупинятися. Попереду — чемпіонат світу з кудо 2027 року, який відбудеться в Токіо.
— Спорт формує міцний характер. Головне — не боятися поразок. Це тільки початок, — резюмує Михайло.
Що було раніше
26 липня в місті Дубровиця провели адаптаційний захід для ветеранів під назвою «Сарненська звитяга». Подія об’єднала захисників, їхні родини, представників громад і влади навколо важливої теми — підтримки та соціалізації військових, які повернулися з фронту.
