В’ячеслав Голишев із Сарн загинув під час бойового завдання на Сумщині. Руслан Миколайчук із Рокитнівщини помер у Полтавській області. Загибель Андрія Стельмаха з Дубровиччини підтвердили після упізнання рідними. Володимир Чмуневич з Миляцької громади загинув на Покровському напрямку.
Хто повідомляє: Дубровицька міська рада, Рокитнівська селищна рада, Сарненська міська рада, Миляцька територіальна громада.
В’ячеслав Голишев
Народився і зростав у багатодітній сім’ї в Сарнах. Після закінчення школи здобув професію кухаря-кондитера у Грицівському ВПУ-33. Він дуже любив свою справу і планував розвиватись у ній. Згодом переїхав у Рівне і працював барменом у закладах харчування.
З перших днів вторгнення В’ячеслав долучився до територіальної оборони міста Рівне. У липні 2025 року вступив у лави Збройних Сил України. Проходив службу у складі 225-ої бригади. Бойові завдання виконував на передових позиціях. Мав позивний «Гламурний» — так його побратими назвали за охайність, яку зберігав навіть у найскладніших обставинах.
25 січня 2026 року солдат загинув під час бойового завдання в Сумській області. У нього залишилися мама Надія Анатоліївна, тато Андрій Петрович, брати Андрій, Анатолій, Денис, Сергій, сестри Надія, Галина, Валентина та Марія.
— Молодий, енергійний, сповнений планів і мрій. Він любив життя, цінував родину, поважав друзів. Був щирим, справедливим, турботливим сином і братом. Умів підтримати, підставити плече, знайти добре слово. Його усмішка зігрівала, а серце було відкритим для людей, — додають про В’ячеслава у Сарненській раді.
Прощання і поховання з 27-річним В’ячеславом Голишевим відбудеться сьогодні, 20 лютого:
- 10:00 — кортеж розпочне рух містом за маршрутом: Костопільська — Степана Бандери — Вишнева;
- 10:15 — прощання вдома (вулиця Вишнева, 6);
- 11:15 — чин відспівування у Свято-Покровському храмі (вулиця Чорновола);
- 12:30 — прощання на центральній площі міста;
- 13:15 — поховання на Алеї Героїв (вулиця Шарпака).
Руслан Миколайчук
Народився у 1976 році. Проживав у селі Томашгород Рокитнівської громади.
На фронті служив стрільцем-снайпером механізованого батальйону. Він мужньо виконував обовʼязок перед Україною і народом.
10 лютого 2026 року Руслан помер у Полтавській області. У громаді про його смерть повідомили 18 лютого.
— Його серце зупинилося, але пам’ять про нього житиме вічно — у серцях рідних, близьких, побратимів та всіх, хто знав і шанував його, — зазначають у раді.
Зустрічатимуть військовослужбовця сьогодні, 20 лютого:
- 10:30-11:00 — кортеж рухатиметься із заїзду з траси Київ–Ковель у Рокитне вулицями: Варшавська — Незалежності — Шевченка — Патріотична. Далі селами: Рокитне — Осницьк — селище Томашгород — село Томашгород;
- 12:00 — чин поховання у місцевому храмі Іоанна Богослова.
20 лютого у Рокитнівський громаді оголосили Днем жалоби.
Андрій Стельмах
Народився 9 березня 1989 року. Проживав у селі Орвʼяниця Дубровицької громади.
З перших днів війни долучився до захисту України. У 2014-2015 роках брав участь в антитерористичній операції.
На наступний день після початку повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, Андрія мобілізували до лав Збройних Сил України. Згодом служив за контрактом.
За відданість державі і мужність старшого солдата нагородили:
- нагрудним знаком «Учасник АТО»;
- нагрудним знаком «Ветеран війни — Учасник бойових дій»;
- відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».
Загибель Андрія Стельмаха підтвердили після упізнання рідними. У громаді про втрату повідомили 17 лютого 2026 року.
— Він був щирою, доброю і працьовитою людиною, люблячим сином, чоловіком і турботливим батьком для свого маленького синочка, — додають у раді.
Дату і час поховання у Дубровицькій громаді повідомлять пізніше.
Володимир Чмуневич
Народився 7 квітня 1978 року у селі Переброди Миляцької громади. Зростав у багатодітній сім’ї. Навчався у Перебродівській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів.
Згодом його призвали на строкову службу у внутрішні війська України. Після її завершення Володимир повернувся додому. Разом із дружиною виховував п’ятьох синів. Працював у Перебродівському лісовому господарстві.
20 грудня 2022 року чоловіка мобілізували на особливий період у лави Збройних Сил України. 1 квітня 2023 року звільнили через сімейні обставини.
11 січня 2024 року повторно призвали у 9-ий прикордонний загін імені Січових Стрільців Державної прикордонної служби України. Виконував обов’язок інспектора третьої категорії — помічник гранатометника. З 23 вересня 2024 року служив у підрозділі прикордонної комендатури швидкого реагування — виконував бойові завдання у найгарячіших точках фронту.
25 січня 2026 року Володимир загинув поблизу населеного пункту Дорожнє Покровського напрямку на Донеччині. Сержанту було 47 років.
Дату і час прощання з військовослужбовцем повідомлять у Миляцькій громаді пізніше.
Яка ситуація на фронті
За даними Генштабу ЗСУ, станом на 8:00 20 лютого протягом минулої доби зафіксовано 237 бойових зіткнень.
Вчора противник завдав одного ракетного удару, застосував одну ракету, здійснив 61 авіаційний удар, скинув 196 керованих авіабомб. Крім того, задіяв для ураження 4748 дронів-камікадзе та здійснив 2453 обстріли населених пунктів та позицій наших військ, зокрема 76 – із реактивних систем залпового вогню.
Агресор завдавав авіаударів, зокрема по районах населених пунктів Іванівка, Гаврилівка, Маломихайлівка, Коломійці, Великомихайлівка, Покровське, Олександрівка Дніпропетровської області; Андріївка-Клевцове Донецької області; Верхня Терса, Лісне, Любицьке, Гуляйпільське, Воздвижівка, Залізничне, Долинка, Гірке, Копані Запорізької області.
За минулу добу авіація Сил оборони уразили два райони зосередження особового складу та один інший важливий об’єкт російських загарбників.
