Березівська, Рокитнівська і Дубровицька громади повідомили про втрату захисників — 30-річного Віктора Воробея, 23-річного Владислава Мисника і 32-річного Дмитра Копотя. Загинули військові під час виконання завдань на різних ділянках фронту. Двоє з них майже два роки вважалися зниклими безвісти.
Хто повідомляє: Березівська сільська рада, Рокитнівська селищна рада, Дубровицька міська рада.
Віктор Воробей народився 8 вересня 1995 року. Проживав у селі Березове. Воїн виконував бойові завдання поблизу населеного пункту Лиман Краматорського району Донецької області. Віктор мав позивний «Легенда». 15 квітня 2026 року він загинув під час бойових дій проти держави-агресора. 29 квітня про втрату повідомили у громаді. Військовослужбовцю навіки 30 років.
— Загинув молодий хлопець. Йому б ще жити, мріяти, кохати. Але він пішов боронити рідну землю від російського загарбника. Віктор стояв на захисті, дивлячись в очі небезпеці, і до останнього подиху залишався вірним присязі. Він був справжнім воїном — мужнім, надійним, шанованим побратимами. Його ім’я назавжди закарбоване у пам’яті громади, у серцях усіх, хто його знав і любив, — розповідають у Березівській сільській раді.
Владислав Мисник народився 21 липня 2001 року. Мешкав у селі Рокитне. У 2020 році 19-річний юнак підписав контракт із Збройними силами України. Служив бойовим медиком розвідувального взводу розвідувальної роти.
Півтора року молодшого сержанта вважали зниклим безвісти. 29 квітня 2026 року у Рокитнівській громаді повідомили, що загибель Владислава підтвердили після офіційної ідентифікації. Боєць поліг 31 жовтня 2024 року під час бою у Донецькій області. Йому було 23 роки.
— Він ішов у саме пекло, щоб врятувати побратимів, але не врятував себе. Віддав найцінніше — свою молодість і життя за наш спокій, — розповідають про Владислава у громаді.
Дмитро Копоть народився 19 серпня 1992 року у селі Узлісся Дубровицької громади. Після закінчення школи навчався у Сарненському педагогічному коледжі за спеціальністю фізична культура. Проходив строкову службу, а пізніше — за контрактом.
З перших днів повномасштабного вторгнення Дмитро долучився до захисту України.
Майже два роки молодшого сержанта вважали зниклим безвісти. Згодом підтвердили, що 26 листопада 2024 року Дмитро загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Михайлівка Суджанського району Курської області. Про втрату у громаді оголосили 29 квітня 2026 року. У скорботі залишилися батьки, донька, брат і сестра. Героєві навіки 32 роки.
Про дату і час прощання та поховання Віктора, Владислава та Дмитра у громадах повідомлять пізніше.
Яка ситуація на фронті
За даними Генштабу ЗСУ, станом на 8:00 30 квітня, протягом минулої доби зафіксовано 177 бойових зіткнень.
Вчора противник завдав двох ракетних ударів, застосував дві ракети, здійснив 69 авіаційних ударів, скинувши 226 керованих авіабомб. Крім того, задіяв для уражень 9683 дронів-камікадзе і здійснив 3326 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ, зокрема 48 — із реактивних систем залпового вогню.
Агресор завдавав авіаударів, зокрема в районах населених пунктів у Сумській області — Товстодубове, Вільна Слобода; Тихе та Великомихайлівка на Дніпропетровщині; на Запоріжжі від авіаударів постраждали Зірниця, Гірке, Копані, Барвінівка, Широке, Новоселівка, Омельник, Микільське, Мала Токмачка, Зарічне, Новоолександрівка, Воздвижівка, Любицьке, Гуляйпільське, Долинка, Чарівне, Таврійське та Оріхів.
За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили 15 районів зосередження живої сили противника, два пункти управління, засіб протиповітряної оборони та пункт управління БпЛА.
Загалом минулої доби втрати російських загарбників склали 1470 осіб. Також знешкоджено сім танків, сім бойових броньованих машин, 119 артилерійських систем, одна реактивна система залпового вогню, два вертольоти, 1327 безпілотних літальних апаратів, 375 одиниць автомобільної та дві одиниці спеціальної техніки ворога.
