Адаптація ветеранів до цивільного життя — це про довіру, живий діалог і спільну справу. У Сарнах спробували побудувати цей міст через проєкт «Точка опори», який об’єднав активну молодь і захисників. Як працює ця взаємодія на практиці та чому її фінальним акордом став новий для міста благодійний фестиваль польової кухні — розповідаємо у матеріалі.
Спільна дія заради адаптації
Проєкт «Точка опори» ініціювали Сарненський молодіжний центр, Молодіжна рада та ГО «Код Сили Ветеранів» у партнерстві з Центром психосоціальної підтримки «Життя». Головна ідея — зблизити молодь із захисниками, які повертаються додому, допомогти їм швидше адаптуватися та відчути дружнє плече. Ініціативу підтримали японські партнери за співфінансування громадської організації «Захист держави».
Програма взаємодії складалася з трьох послідовних кроків:
- перший етап: ознайомча зустріч «ветерани = молодь» у просторі центру «Життя» спільно з Оксаною Скуловець, де учасники шукали спільні точки дотику;
- другий етап: майстерка в молодіжному центрі, під час якої захисники та юнаки разом плели тактичні браслети;
- підсумковий захід: вихід на широку аудиторію громади — благодійний фестиваль польової кухні на набережній річки Случ;
— Спільні заходи молоді та ветеранів допомагають подолати бар'єри у спілкуванні, сприяють успішній реінтеграції захисників до цивільного життя та об'єднують громаду. Робити такі речі одна людина ніколи не зможе — це результат колосальної згуртованості. Кожен віз щось із дому: казани, мангали, дощечки й ножі. Для нас це був абсолютно новий досвід: і формат, і локація біля річки, де тривалий період міських подій не проводили, — ділиться директорка Сарненського молодіжного центру Зінаїда Кобринчук.
Чому саме польова кухня: від брейншторму до концепції
Ідея організувати саме польову кухню народилася безпосередньо під час першого знайомства ветеранів та ініціативної групи молоді.
— Ми шукали формат, який зацікавить обидві сторони, об'єднає ветеранів, їхні родини та молодь різних поколінь. Під час брейншторму на першій зустрічі ми не просто озвучили цю думку, а й одразу напрацювали первинний концепт. Польова кухня — це те, що збирає довкола себе значно ширшу аудиторію та стирає будь-які дистанції між людьми, — пояснює Зінаїда Кобринчук.
Смаки, колорит та спільна праця польової кухні
Майданчиком події стала набережна Случа, де взаємодія між учасниками розгорнулася на повну. Тут не було глядачів чи формальних організаторів — ветерани та молодь працювали пліч-о-пліч у режимі реального польового фудкорту: поки захисники разом із партнерами займалися підготовкою продуктів, розпалюванням багать, смаженням шашлику та контролем за казанами, молодь взяла на себе взаємодію з гостями: накладала гарячі страви, приймала донати та координувала локації. Меню фестивалю було ситним:
- куліш приготували представники місцевої військової частини;
- наваристу рибну юшку власноруч зварив керівник гуртка різьби по дереву Сарненського ЦДЮТ Ігор Петрук;
- плов просто неба готувала команда освітян із Тинненського ліцею: заступник директора Віктор Мельник, учитель англійської мови Євген Якушенко та вчитель фізики й математики Сергій Поток;
- шашлик та гриль-страви смажили волонтери Сарненської філії Червоного Хреста, які також допомагали з усією підготовкою продуктів.
Гостей також частували вареною кукурудзою, сезонними кавунами, динями та освіжаючим безалкогольним мохіто. Уся ця злагоджена робота біля вогнищ і на роздачі створила ту саму атмосферу простого, невимушеного спілкування без бар'єрів.
Дрони, такмед і вечірня музика
Одночасно з частуванням на набережній діяли інтерактивні локації.
- Інструктори організації «Сарни БАТ Україна» навчали всіх охочих зупинці критичних кровотеч і тампонуванню ран.
- Представники Зведеної стрілецької бригади Департаменту патрульної поліції «Хижак» облаштували зону ознайомлення з безпілотниками, де демонстрували «мавіки» та вчили основ керування.
- Майстрині Центру дитячої та юнацької творчості та волонтери молодіжного центру проводили майстер-класи з бісероплетіння, роботи з нитками та виготовлення браслетів.
- На благодійному аукціоні розіграли розписані тубуси від снарядів, брендовані футболки «Код Сили Ветеранів» та подарункові сертифікати.
- Творчий настрій вечора створювали вихованці музичної студії «UNO» та артисти БК «Залізничник».
Особливими гостями свята стали бійці батальйону безпілотних систем 61-ї окремої механізованої степової бригади Владислав і Євгеній, які прибули із Запорізького напрямку.
— Познайомилися ми з ними зовсім випадково, — пригадує Зінаїда Кобринчук. — Йшли ввечері з колегами додому, бачимо — хлопці стоять у центрі міста й співають. Ми підійшли, розговорилися, обмінялися контактами. І ось ми запросили їх стати частиною нашого фестивалю.
52 тисячі гривень для захисників і погляд у майбутнє
Люди купували їжу за донат.
За підсумками роботи фудкортів, лотерей та майстерень вдалося зібрати 52 000 гривень. Кошти порівну спрямують на закриття нагальних потреб двох підрозділів: роти контрдиверсійної боротьби 104-ї бригади ТрО (на ремонт авто та зимові шини) та підрозділу БпЛА 61-ї ОМБр.
Організаційну підтримку події надали Сарненська міська рада, КП «Екосервіс», ВПУ №22, Сарненський історико-етнографічний музей, ГО «Ветеранський корпус» та церква «Благодать».
Попри те, що фестиваль став фінальним акордом «Точки опори», у молодіжному центрі сподіваються продовжити співпрацю та ініціювати нові спільні ідеї. Ба більше, перший досвід польової кухні на набережній показав, що цей формат цілком може стати для Сарн гарною щорічною традицією.
