3 липня подвір'я Сарненського історико-етнографічного музею наповнилося пахощами свіжої випічки та звуками народних пісень. Тут, за підтримки Управління культури, туризму, молоді та спорту Сарненської міської ради, відбулася унікальна етногастромайстерня «Смак чорниці».
Захід об'єднав у собі історію, кулінарію, екологію та народні ремесла, довівши, що чорниця для нашого краю — це набагато більше, ніж просто літня ягода.
Сакральна ягода поліщуків
Історично склалося так, що жителі Полісся виживали на досить бідних ґрунтах, тому дари лісу завжди відігравали вирішальну роль у їхньому побуті. Чорничного сезону чекали цілий рік, а до збору врожаю ставилися з неабиякою повагою, наділяючи цю справу сакральним змістом. З ягодою пов'язано безліч народних прикмет, а в місцевому діалекті збереглася цікава термінологія: «Свіжі — називали ягодами, а сухі — чорницями», — діляться носії традицій.
На заході багато говорили про те, як чорниця вплинула на культуру харчування, народну медицину та родинну пам'ять мешканців регіону. Особливого колориту заходу додавало те, що деякі історії, спогади та фрази майстрині промовляли справжнім поліським діалектом. А живе виконання автентичної музики створювало ідеальний фон для повного занурення в атмосферу минулого.
У гості до лісу, а не на заробітки
Окрему увагу приділили екологічному аспекту збирання лісових дарів, про який, зокрема, згадала начальниця еколого-освітнього відділу Рівненського природного заповідника Ольга Мосійчук.
Також присутнім нагадали, що ліс — це складна екосистема, де охороняти потрібно не окремі рослини, а цілі природні комплекси. На жаль, сьогодні дехто збирає ягоди варварським способом, використовуючи спеціальні «гребінки», які нищать ягідники.
— Коли ви йдете по чорниці, ви йдете не просто за ягодами. Ви йдете в гості до лісу, а про нього треба дбати, — підкреслювала на заході Ольга Мосійчук, закликаючи милуватися природою Полісся, а не споживацьки її знищувати.
Від старовинної пламети до чорничного чизкейка
Кулінарна частина майстерні стала справжнім святом для гурманів. Палац культури та Сарненська центральна бібліотека об'єднали зусилля, щоб накрити стіл для дегустації. Як каже давня мудрість:
«Якщо в хаті не печуть пироги, то в ній не панує ні миру, ні злагоди, ні достатку».
Меню вражало розмаїттям. Гості могли скуштувати як сучасні варіації десертів, так і традиційні страви:
- випічка та десерти: булочки, пиріжки, галети, мафіни, тертий пиріг, шарлотка, шоколадний торт з конфітюром та кекси;
- традиційні страви: вареники на пару та на дріжджах, пироги з квасолею і сухими ягодами, налисники, мочанка, смажонка, перематуха та коржики із сушеними чорницями;
- закуски та напої: ягідно-сирна намазка, пастила, варення, чай з гілками чорниці, наливки та настоянки.
Абсолютними фаворитами серед відвідувачів стали желейний чорничний чизкейк та вареники на дріжджах.
Особливою родзинкою дегустації стала старовинна страва — пламета. Готується вона дуже просто — з чорниці, цукру, борошна та води. Олена Параниця, завідувачка Тріскинського ЦКД, поділилася зворушливим родинним спогадом:
— Бабуся нам розповідала: от колись, не можемо дождатися, щоб ягоди вже почалися. А як почнуться, то підемо, наберемо ягід, прийдемо, а мати наварить пламети. То ми не могли дочекатися, щоб вона швидше вихолодала і ми могли її зʼїсти, бо здавалося, що кращої їжі нема!
Майстер-класи, квести та лялька-оберіг
Свято було цікавим для відвідувачів різного віку. Поки дорослі смакували наливку та дегустували пироги, діти з азартом проходили тематичний квест.
Для шанувальників народних ремесел Анатолій Малейчик провів майстер-клас із традиційного плетіння постолів. Також увагу гостей привертала унікальна авторська лялька-ягодничка, створена майстринею Людмилою Мацкевич. Лялька-оберіг виготовлена з натуральних матеріалів: лляної тканини, куделі, сухих трав та, звісно ж, гілочок чорниці.
— Кожен елемент заходу приємно дивував. Було видно величезні старання організаторів, які створили таку неймовірну атмосферу. Ми справді відчули себе справжніми поліщуками! — ділилися враженнями учасники етногастромайстерні.
Майстер-клас із традиційного плетіння постолів.Фото: СарниNews.City
Вхід на захід та всі частування були безкоштовними. Натомість організатори закликали гостей віддячити нашим захисникам донатом. За даними музею, під час майстерні для ЗСУ вдалося зібрати 5500 гривень.
