40-річного Анатолія Пітеля із Сарн та 37-річного Віктора Сосновського із Дубровиччини з 2024 року вважали зниклими безвісти — їх загибель підтвердили. 34-річний Андрій Горбатюк із Немовицької громади поліг 4 жовтня 2026 року.
Хто повідомляє: Сарненська міська рада, Дубровицька міська рада, Немовицька сільська рада.
Анатолій Пітель народився 30 квітня 1983 року. Проживав у місті Сарни. Навчався у місцевій школі №2, після її закінчення вступив у Національну академію Державної податкової служби України в Ірпені. Працював у виконавчій службі Сарненського району.
— Анатолій був відкритою, життєрадісною та порядною людиною. Він умів щиро спілкуватися з людьми, цінував родину, любив життя і тих, хто був поруч. Для сім’ї він був надійною опорою, а для друзів і колег — людиною, на яку можна було покластися, — зазначають у Сарненській міській раді.
14 серпня 2023 року чоловік долучився до лав Збройних сил України. Службу проходив у 104-й бригаді, у складі 60-го батальйону «Поліські Вовки».
У березні 2024 року рідні Анатолія втратили з ним звʼязок. Понад два роки вони сподівалися знову почути його голос. 23 вересня 2026 року загибель 40-річного старшого солдата підтвердили. 16 березня 2024 року він поліг під час виконання бойового завдання поблизу Табаївки на Харківщині.
У скорботі залишилися мама Галина Кирилівна, дружина Інна, син Антон, донька Поліна та брат Юрій.
Прощання та поховання військовослужбовця відбудеться сьогодні, 10 жовтня:
- 10:20 — початок руху містом: Костопільська — Європейська;
- 10:30 — прощання за місцем проживання сімʼї (вулиця Європейська, 11а);
- 11:15 — прощання в домі мами (вулиця Князя Володимира, 4);
- 12:00 — чин відспівування у храмі Почаївської Ікони Божої Матері (вулиця Котляревського);
- 13:00 — прощання на центральній площі міста;
- 13:45 — поховання на Алеї Героїв.
Віктор Сосновський народився 8 лютого 1987 року. Проживав у селі Мочулище Дубровицької громади. Військову службу проходив на посаді стрільця-снайпера 2-го взводу 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону.
Два з половиною роки чоловіка вважали зниклим безвісти. 9 жовтня 2026 року у Дубровицькій громаді повідомили про втрату.
8 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання із виявлення та знищення сил противника Віктор загинув у районі населеного пункту Новокалинове Покровського району на Донеччині. Йому було 37 років.
У скорботі залишилися мама Євгенія Кузьмівна і сестри Людмила, Галина та Олена.
Андрій Горбатюк народився 30 грудня 1991 року в селі Карпилівка Сарненського району. Дитинство та юнацькі роки провів у селі Тинне. Навчався у Тинненській загальноосвітній школі, а згодом — у Національному університеті «Львівська політехніка», де здобув вищу освіту та кваліфікацію магістра за спеціальністю «Землеустрій та кадастр».
У мирному житті працював у Немовицькій сільській раді: обіймав посаду спеціаліста відділу земельних відносин, пізніше — завідувача військово-облікового бюро.
22 серпня 2024 року Андрій добровільно доєднався до захисту України. Після підписання контракту служив оператором безпілотних літальних апаратів відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу БпАК 66-ї окремої механізованої бригади.
— Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, брав участь в бойових діях на одній з найгарячіших ділянок фронту, зокрема в наступальній операцій на Лиманському напрямі, виборюючи мирне небо для кожного з нас, — розповідають у Немовицькій громаді.
4 жовтня 2026 року воїн загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Шандриголове Краматорського району на Донеччині. Бійцеві було 34 роки.
Про час зустрічі кортежів, дату поховання військовослужбовців у громадах повідомлять пізніше.
Яка ситуація на фронті
За даними Генштабу ЗСУ, станом на 8:00 10 жовтня, протягом минулої доби зафіксовано 218 бойових зіткнень.
Учора противник завдав одного ракетного та 88 авіаційних ударів, зокрема скинув 282 керовані авіабомби. Крім того, загарбники застосували 9389 дронів-камікадзе та здійснили 2471 обстріл населених пунктів і позицій наших військ.
Загалом минулої доби втрати російських загарбників склали 1420 осіб. Також знешкоджено чотири танки, шість бойових броньованих машин, 50 артилерійських систем, дві реактивні системи залпового вогню, шість засобів протиповітряної оборони, дев'ять наземних робототехнічних комплексів, 1591 безпілотний літальний апарат, 534 одиниці автомобільної та дві одиниці спеціальної техніки ворога.
