Хто, куди і навіщо відправляє паперові листи: традиції листування сарненців

Переписувались ми про все: справи, хлопців, стосунки, негаразди

- Писати листи почала в дитинстві. Коли ще не було телефонів і соцмереж, це була класна можливість зробити приємне та поспілкуватись з друзями. При цьому їх не обов’язково потрібно було відправляти. Ми просто закидали їх в поштову скриньку і регулярно її перевіряли. Навіть створювали своєрідні квести з листами-підказками. В той час я отримувала багато листів. Деякі анонімно. Це як пошта на Святого Валентина, але діяла вона цілий рік. Коли виросли, то ця звичка відійшла в минуле. Але я досі маю подругу по листуванню з Кіровоградщини. Вона виїхала туди проживати. Нині пишемо не часто, приблизно двічі на рік. Переважно на Різдво і День народження.

Переписувались ми про все: справи, хлопців, стосунки, негаразди. Зараз смішно перечитувати ті листування, але надзвичайно приємно. Бо це спогади з юних років. Всі листи я досі зберігаю. Мабуть, з часом паперове листування витіснять ґаджети, але я завжди пам’ятатиму, як приємно отримати листівку, підписану рукою. В ній стільки емоцій і щирості. Нині ми з подругою маємо можливість переписуватись онлайн. Але справжні листи - це вже невід’ємна частина нашого спілкування. Тож навряд чи ми припинимо це робити. Це наша фішка.

Раніше друзів по листуванню було більше. Зараз усі вони в соцмережах

- Раніше мої листи здебільшого мали особистий характер. Зокрема листувалася з друзями та рідними. Після освоєння ґаджетів користуватися паперовим листуванням стала менше. Переважно в професійній діяльності. Ділове листування витісняє електронна пошта, але зручніше для діловодів отримувати паперові листи з усіма зазначеними документальними особливостями, а саме підписами та печатками. Думаю, що невдовзі все буде прикуте до ґаджетів. Це, звісно, спрощує життя в нашому розвинутому суспільстві, хоча і засвідчує залежність людини від певних можливостей техніки. Раніше друзів по листуванню було більше. Зараз усі вони в соцмережах. Мені завжди було приємно надсилати їм листи та з нетерпінням чекати відповіді. Пам'ятаю малою писала подругам з санаторію. Відправляла їм фото та листівки. Було весело! Тим паче мама в ті часи працювала на поштовому відділенні. Тож правила листування я знала.

Раджу написати лист своїм рідним, з якими немає зв'язку в соцмережах, - це їх порадує. Або ж своїй другій половинці. Вважаю, це дуже романтично. Головне - зробити це від щирого серця. Паперове листування - недороге задоволення. Конверт з маркою по Україні обійдеться в межах 10-12 гривень. Але потрібно бути готовим до черг у відділенні. Часи паперового листування - чудові часи.

Можна скільки завгодно переписуватись в чатах, але отримати паперовий лист - це зовсім інше

- Якщо чесно, ніколи до студентства не писала справжніх листів. Хоча завжди з цікавістю переглядала бабусину колекцію. Ви бачили ту каліграфію і підібрані лаконічно слова? Там стільки щирих почуттів, аж "до мурашок". Бабусі, до речі, досі їх зберігають.

В студентські роки в мене з подругами виникло щось типу традиції. Спочатку ми просто обмінювались листівками на свята. Вживу. А потім склалось так, що ми не завжди були разом. Роз’їхались по різних містах. Тоді я вперше отримала листівку поштою. Це дуже приємно. Ми можемо скільки завгодно переписуватись в чатах, але отримати паперовий лист - це зовсім інше. Традиція вдосконалювалася. Ми почали надсилати одна одній листівки з інших країн, які відвідали. Якщо є можливість - відправляли з-за кордону. Іноді в сувенірних магазинах їх одразу й відправляють, а вартість послуги враховується в ціну листівки. Якщо ні, надсилали, повернувшись в Україну. Я отримувала листівки з Таїланду, Китаю, Франції. Бувало, що подруги вже давно в Україні, а я щодня перевіряю пошту і чекаю. У мене є невеличка колекція з різних міст і країн. Крім того, відправляємо листи на свята. Зізнаюсь, що давно цього не робила. Але саме час повернутись до приємної справи і відправити привіти подругам по листуванню.

Приємно перечитувати листи та згадувати ті емоції, які колись відчував

- Зараз пишу листи, тому що карантин і немає змоги особисто віддати. Найчастіше вони пов'язані з роботою. Мабуть, ґаджети витіснять паперове листування, але люди зроблять його модним, і воно повернеться.

Раніше паперові листи писали з подругами у школі - на пам'ять. До речі, нещодавно їх перечитувала. Загалом листування недороге задоволення. Я думаю, що воно поверне свою актуальність, бо за допомогою листів можна висловити обдумані та щирі емоції, які не виразиш у СМС. Паперові листи приємно перечитувати та згадувати ті емоції, які колись відчував. Електронні повідомлення цього не відтворять.

Найприємніше в цьому процесі - очікування відповіді

- Останній лист відправляла минулого року на Різдво бабусі. Але вже не пишу. На жаль, бабусі не стало. Найчастіше турбувалася про її здоров'я, життя. Найприємніше в цьому процесі - очікування відповіді.

Думаю, що ґаджети не зможуть витіснити листування. Коли пишеш повідомлення на телефоні, не думаєш про помилки. А при паперовому листуванні перевіряєш кожне слово і наповнюєш його змістом.