Новий закон про працю: чи варто його боятися?

Майже пів століття трудові відносини в Україні регулює радянський Кодекс законів про працю. За цей час відносини між працівниками та роботодавцями дуже змінились, з’явились нові форми й можливості, а закон залишився той самий.

"Безнадійно застарілий Кодекс законів про працю був створений у 1971 році, коли всіма підприємствами володіла держава, і фактично він мав захистити працівника державного заводу від свавілля радянського чиновника. Зараз, у ХХІ столітті, ми пропонуємо ті самі правила для підприємців, для офісів іноземних та інноваційних компаній, і не дивно, що вони не хочуть їх приймати", – пояснює президент Володимир Зеленський.

В уряді кажуть, що мета нового закону – осучаснити трудові відносини, створити умови для легкого працевлаштування і комфортної праці. При цьому він повинен зберегти базові соціальні гарантії чинного законодавства та запропонувати чимало новацій.

Тривалість робочого тижня, як і раніше, не може перевищувати 40 годин. Перерва між робочими змінами не повинна бути меншою за 12 годин. Понаднормова робота повинна оплачуватись у підвищеному розмірі – на 20% вище за ставку. Без змін залишається оплачувана відпустка – 24 дні на рік. Водночас збільшується тривалість відпустки за власний рахунок – з 15 до 30 днів на рік. Проєкт передбачає рівність трудових прав громадян, забороняє будь-яку дискримінацію, зокрема через гендерну ідентичність і сексуальну орієнтацію.

За даними Міністерства економіки, лише 12,8 із 28,5 мільйона працездатних українців працюють легально. Часто робота "в тіні" є вимушеною через неповну, віддалену або сезонну зайнятість.

Згідно з законопроєктом, укладення трудового договору в письмовій або електронній формі тепер є обов’язковим як для роботодавця, так і для найманого працівника. У ньому мають бути прописані права та обов’язки сторін, їхня відповідальність, опис роботи, тривалість робочого часу, умови роботи. При цьому закон передбачає аж сім видів трудових договорів: безстрокові, строкові, короткострокові, сезонні, з нефіксованим робочим часом, учнівські, договори з домашніми працівниками.

Експерти кажуть, що таке різноманіття договорів допоможе офіційно працевлаштуватися багатьом українцям. Наприклад, це стосується фахівців, яких залучають до роботи час від часу: репетиторів, будівельників, майстрів із ремонту обладнання, а також веброзробників, дизайнерів і копіратерів на фрілансі.

Так. Завдяки учнівському трудовому договору студенти зможуть легально працювати, навіть якщо навчаються на денній формі. Для працівників віком від 16 до 18 років робочий час не може бути більшим за 36 годин упродовж тижня. Вони зможуть отримувати трудовий стаж, соціальне страхування й інші гарантії захисту своїх прав.

Не зовсім. Працівники, які надалі захочуть користуватися паперовими книжками, зможуть це робити. Але це буде необов’язково. Запроваджують електронні трудові книжки, які не потрібно зберігати й передавати з одного місця роботи на інше. Інформацію про трудовий стаж українців ще з 2000 року зберігають в електронних реєстрах.

Чи не найбільшої критики законопроєкт зазнає через положення про звільнення працівників. Профспілки висловлюють побоювання щодо розширення прав роботодавців розривати трудові договори з власної ініціативи. В уряді запевняють, що, навпаки, законопроєкт більше захищатиме працівників від необґрунтованих звільнень роботодавцями, аніж чинний Трудовий кодекс.

Зараз роботодавець може звільнити співробітника без необхідності пояснювати підстави такого рішення. Такі скорочення часто маскують під реорганізацію, при цьому в більшості випадків не сплачуючи жодної вихідної допомоги.

"Пропонуємо роботодавцям бути передбачуваними та послідовними у відносинах із працівниками. Причинами для звільнення з ініціативи роботодавця можуть бути підстави, прописані в трудовому договорі, який підписують працівник і роботодавець при оформленні трудових відносин. Ніяких вигадок і маніпуляцій у процесі роботи", – зазначає міністр економіки Тимофій Милованов.

Новий закон встановлює чіткі терміни попередження працівників про звільнення. Чим довше людина працює, тим раніше її мають сповістити. Якщо працівник пропрацював понад 10 років, строк попередження про звільнення має становити не менше 90 днів, якщо понад 5 років – не менше 60 днів, понад пів року – не менше 30 днів, менше 6 місяців – не менше 15 днів.

У законі є норма, що передбачає можливість звільнити працівника "день у день", але тільки за умови обов’язкової матеріальної компенсації. Йдеться про подвійну денну зарплату за кожен робочий день зменшеного строку попередження. Тож працівник, якого звільняють без належного попередження, може отримати від однієї до шести заробітних плат у вигляді компенсації.

Так само зберігають і працюватимуть профспілки. Милованов запевняє, що їх не ліквідують, а лише планують переглянути їхні обов’язки. І уточнює: "Робота профспілок має стати ефективнішою, ніж щорічна роздача подарунків до Нового року, видача обмеженої кількості путівок".

В уряді кажуть, що навіть за умови швидкого розгляду закону в парламенті українці встигнуть підготуватися до змін. З моменту підписання президентом закону в підприємств буде ще пів року, щоб узгодити документи з новими нормами, і ще рік, аби перепідписати трудові договори.