Відділення амбулаторного гемодіалізу на базі Сарненської центральної районної лікарні запрацювало в 2009 році. В той час приймали 12 пацієнтів, нині - 39. Чому кількість хворих зростає, як життєво необхідну процедуру проводили в умовах пандемії та чого не вистачає пацієнтам і медикам, запитали в Тетяни Кучер, лікарки-нефролога та завідувачки відділення.
Дороговартісно для держави, але безкоштовно для пацієнта
Розкажіть, що таке гемодіаліз тим, хто вперше чує це слово.
- Відділення гемодіалізу допомагає пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю. Це стан, при якому нирки повністю втрачають свої функції. Метод гемодіалізу очищує кров від тих речовин, які в нормі виводяться нирками і є токсичними для організму. Лікування гемодіалізом постійне та пожиттєве, тому пацієнти змушені проходити цю процедуру за будь-якої погоди та пори року тричі на тиждень за встановленим графіком. Сеанс триває чотири години. Ця нирково-замісна терапія дає можливість хворим із нирковою недостатністю продовжити якість і тривалість життя. Щороку проводимо близько 4,5 тисяч сеансів гемодіалізу.
Водночас ця процедура не є абсолютно ефективною, має ускладнення та побічні ефекти, які потрібно лікувати та коригувати. Єдина можливість припинити проведення гемодіалізу - трансплантація (пересадка) нирки.
Кількість пацієнтів із нирковою недостатністю зростає чи навпаки?
- Перших пацієнтів відділення прийняло в січні 2009 року. Тоді їх було лише 12: із Дубровицького, Рокитнівського, Зарічненського, Володимирецького, Сарненського районів і міста Вараш. Зараз у нас лікуються 39 пацієнтів. Їх кількість зростає. До хронічної ниркової недостатності можуть призвести такі захворювання як цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, отруєння та спадкові і набуті хвороби нирок: гломерулонефрит, полікістоз, сечокам’яна хвороба.
За статистикою в Україні на 1 млн населення виявляють приблизно 150 хворих, що потребують проведення гемодіалізу. Близько третини помирають від серцево-судинних ускладнень. Кожні 10 років кількість нових виявлених хворих подвоюється. Тому важливо знати та перевіряти артеріальний тиск, рівень цукру в крові. А хворим контролювати аналіз сечі, крові, вміст сечовини, креатиніну в крові, уникати переохолодження, вести здоровий спосіб життя та чітко дотримуватися рекомендацій сімейного лікаря, який за потреби скерує на консультацію до нефролога.
Чи достатньо забезпечене відділення всім необхідним для життєво важливих процедур?
- Витратні матеріали для проведення гемодіалізу отримуємо з Рівненської обласної клінічної лікарні за потребами, адже ми їх філія. Фінансують з обласного бюджету. Процедура гемодіалізу дороговартісна: один сеанс - приблизно 3,5 тисяч гривень. Для пацієнтів він безкоштовний. Однак, щоб гемодіаліз був ефективним, а пацієнти краще почувалися, потрібне додаткове лікування - прийом так званих препаратів супроводу, які також дороговартісні. Вони підвищують гемоглобін, препарати заліза, кальцію, засоби для корекції підвищеного рівня фосфору, калію, паратгормону, препарати для контролю тиску, вітаміни й інші. Такі лікарські засоби з Рівненської обласної клінічної лікарні отримуємо нерегулярно. Пацієнти змушені купувати їх самостійно.
Під час пандемії працюють у три зміни
Скільки медиків працюють у відділенні та за яким графіком?
- Медичну допомогу надають три лікарі-нефрологи, шість медичних сестер, які пройшли спеціалізацію, чотири молодші медичні сестри, один лаборант, два техніки по обслуговуванню апаратури.
У 2020 році замінили старі апарати для проведення гемодіалізу на більш ефективні сучасні Surdial виробництва Японії. Наразі маємо вісім апаратів, що дає змогу одночасно проводити гемодіаліз вісьмом пацієнтам. Зазвичай працюємо у дві зміни (16 пацієнтів за день), шість днів на тиждень й у святкові дні.
Медсестра Тетяна Гринюк і молодша медична сестра Олена Войтюк готові до прийому пацієнтів із Covid-19
Як змінився робочий процес під час пандемії?
- З травня 2020 року проводимо гемодіаліз пацієнтам із Covid-19 та з підозрою у третю зміну: окремо від інших з повним дотриманням санітарно-епідеміологічних вимог. Тричі в тиждень окремою зміною лікуємо таких пацієнтів до теперішнього часу. Інфікованих, які перебували в реанімаційному й інфекційному відділеннях, доставляли автомобілями екстреної медичної допомоги (12 пацієнтів із підтвердженим ПЛР-тестом). У січні 2021 року один пацієнт помер від ускладнень Covid-19.
Чи були випадки інфікування Covid-19 у колективі? Працівники отримували фінансову підтримку від держави?
- На жаль, були інфіковані й серед медичних працівників відділення. Оплата праці з хворими на Covid-19 здійснюється за фактично відпрацьований час. Компенсації медпрацівникам через захворювання не було.
Щиро вдячна своїм колегам за сумлінну працю. За розуміння, терпіння, і мудрі рішення всім, хто в цей складний час спокійно без вагання та зайвих слів виконував свою роботу. Міцного вам здоров’я.
Чи є серед ваших пацієнтів ті, кому провели пересадку?
- За 12 років функціонування відділення вісьмом пацієнтам трансплантували нирки (сімом у НІХТ імені О. О. Шалімова та одному в Республіці Білорусь).
Людмила Басич із Рокитнівщини, яка з трансплантованою ниркою народила дитину та про яку повідомили чи не всі ЗМІ України, також у минулому наша пацієнтка. У 2020 році лише одному успішно провели трансплантацію в міській лікарні міста Коваль. Зараз планується одна трансплантація у лікарні міста Львів. Ще три пацієнти перебувають у черзі очікування.
Кожен пацієнт із трансплантованою ниркою - це унікальна історія боротьби за життя. Ми пам’ятаємо кожного. Вдвічі приємно, коли і вони нас пам’ятають, заходять чи вітають зі святами.
Чого бракує пацієнтам і працівникам?
- З часу відкриття відділення має постійну потребу у фільтрах для очищення води для апаратів гемодіалізу, розчинів оцту та гіпохлориду натрію (розчин білизни) для дезінфекції апаратури, мильних засобів, пакетів для сміття для дотримання санітарно-епідеміологічних норм.
Шукаємо спонсорів для придбання шафи для зберігання постільної білизни, холодильника для зберігання медикаментів, м’яких меблів у кімнату для очікування.
Від редакції: чотири години, отримуючи процедуру гемодіалізу, пацієнти змушені непорушно лежати. Відчуття в цей час неприємні, дехто важко переносить цю процедуру. Більшість переважно читають чи спілкуються, рахуючи час до закінчення сеансу. Визнають, що якби в діалізних залах були телевізори, було б на що відволіктись і час проходив би швидше У гемодіалізних центрах по Україні переважно встановлені телевізори за волонтерські кошти. Пацієнти відділення теж сподіваються на таку підтримку. Ті, хто має можливість і бажання допомогти, зверніться до контактної особи за телефоном: (099) 170-68-08.
