Сарненчани знали його як щирого патріота, який дуже любив Україну, побратими — як надійного бойового товариша та професійного розвідника Хорта. 6 липня Олександра Бортніка провели в останню путь.
Олександр Бортнік народився та проживав у місті Сарни. Про себе іноді говорив: «Я народився, щоб жити й померти за Україну…». Національно-патріотичні погляди відстоював на Майдані. Захищав територіальну цілісність України з 2014 року.
25 лютого 2022 року Олександра призвали по мобілізації. Сержант служив у військовій частині А7788 десантно-штурмових військ Збройних сил України. Став командиром розвідувального відділення 78-го полку спеціального призначення «Ґерць».
— Це той підрозділ, який ми першим бачимо в новинах при визволенні міст, при зайнятті ворожих позицій, який без перебільшення є вістрям спису Збройних сил України, — пояснює Олександр Сварицевич, екскомандир військової частини А0153. — І саме в цьому підрозділі Олександр віддав своє життя за свободу та незалежність України.
Олександр Бортнік загинув 2 липня в бою поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Воїну було 40 років. У нього залишились батьки та сестра.
Прощалися з бійцем у Сарнах 6 липня. Віддати шану Герою зібрались місцеві жителі, а також його бойові побратими.
— Більшість з вас знали його як Олександра. Ми ж знали його як друга Хорта, — розповідає пердставник полку «Ґерць». — Це була людина, яка завжди з честю несла свій шеврон, прапор і зі зброєю йшла в бій. Сьогодні тут присутні його бойові побратими, які пліч-о-пліч виконували бойові завдання на одному з найвідповідальніших ділянок фронту. Хорт був тим бійцем, який вмів заряджати людей поруч з собою, який був душею компанії. Всі в підрозділі пам’ятатимуть його як дуже крутого, сильного та вмотивованого бійця. Штурмовики відгукувались про те, як професійно Хорт як розвідник заводив їх на позиції. Служити з такою людиною — це завжди честь.
Поховали Олександра Бортніка на Алеї Героїв, що на вулиці Шарпака в Сарнах.
