У кожної успішної людини є власні рецепти, як нею стати. Наприклад, як виграти в бізнесі? Неважливо, чи це стартап або міжнародна корпорація. Про важливі правила, які працюють для всіх, Юрій Гриневич розповів СарниNews.City.
Юрій Гриневич у 15 залишився без мами, а в 21 – без батька. Тож ще зі школи знав, що розраховувати в житті має тільки на себе. Сьогодні йому 32. Він займається працевлаштуванням людей за кордоном і активно будує свою кар’єру з Міжнародною компанією страхування життя.
Юрію, коли зрозуміли, що хочете мати щось своє й ні від кого не залежати? Як обирали бізнес?
- Мені було 19 і я навчався в Тернопільській академії народного господарства, що набула статусу Національного університету, коли її закінчував. 21 століття – це мінімум консерваторів і максимум нових бачень. Тож у першого мого дітища був доволі специфічний напрямок. Я відкрив інтим-бутик. В один прекрасний момент вирішив, що саме в нього є перспектива й він потрібний. Поспілкувався з сексопатологами, психологом, навіть лікарем-педіатром щодо свого майбутнього бізнесу, який можна вважати основою в подружньому та особистому житті.
Що було важко на початку, а що легко давалося? Чи була співпраця з посадовцями та контролюючими органами?
- Чесно, мій інтим-бутік викликав усмішку у контролюючих органів, як і в місцевих посадовців. Загалом, не відчував дискомфорту, а лише хвилю позитиву. Прочитав багато літератури, яка також допомогла мені зорієнтуватись у цьому бізнесі. Але, мабуть, забракло досвіду. Потреба була більше в конфіденційності продаж незвичної для всіх продукції.
Більшість не зізнається, що користується продукцією з таких магазинів. А як ви знаходили клієнтів?
- Клієнтів знаходив через постійні оголошення та публікації в районній газеті і грамотний підхід до них. Цікаві історії траплялися щодня. Якби написати книгу, то вона мала б надзвичайну енергетику.
Яку ставив перед собою мету на початку: заробити грошей чи щось інше?
- Ні, не було бажання просто купити-продати. А зрозуміти це спрямування, стати професіоналом у ньому. Мав до цього відношення понад два роки. У кінці 2006 року почали розвиватися інтернет-продажі. В один прекрасний момент мене запросили на виставку, де міг отримати інформацію про розвиток цього бізнесу в інтернеті. Але не мав можливості поїхати. Ті, хто зміг, і я знаю тих людей, стали доволі успішними.
А де взяти стартовий капітал у 19 років?
- Мав багато друзів, у яких позичив 15 тисяч гривень (на той час понад 3 тисячі доларів). Через мої погляди на життя не всі навіть розуміли, що спілкуються з 19-літнім студентом. Рано став дорослим і зовнішньо виглядав старше своїх років.
Чому закрили магазин?
- Як би банально це не звучало, але вже тоді мене зацікавила автомобільна тематика.
Кожен раз вибирав нестандартний вид бізнесу. Хтось підказував?
- Сам моніторив тенденції ринку «купи-продай», а хороший товариш мав відношення до автомобілів. У 2009 році почався бум китайського автопрому. Авто GEELY і CHERY користувались великим попитом.
Тож ви зайнялись автозапчастинами. Відкрили магазин Китайський квартал. Це була вигідна справа?
- Так, я тоді займався автозапчастинами до автомобілів чотири роки, бо бачив більші перспективи в цьому. Але якщо спочатку була маленька конкурентоспроможність, то в 2013 це все закінчилось через перенасичення ринку автозапчастинами. Заробітки стали мізерні, треба було бути величезним оптовиком, щоб за рік на торговому обороті заробити 10-15 відсотків. І в 2013 почали приганяти людям автомобілі під замовлення. Так тривало три роки.
Як починали у сфері міжнародного працевлаштування?
- Коли бував у Польщі, Литві, Німеччині, Швейцарії, бачив наших людей, які там працюють. Наприкінці 2016-го року отримав у Мінсоцполітики ліцензію на посередницькі послуги працевлаштування за кордоном. Одночасно спілкувався з заробітчанами, які приходять до нас за консультацією і страхуванням.
Спостерігаючи, як живуть європейці, у мене виникла ідея більше дізнатися про страхування життя, а саме недержавне пенсійне накопичення. Інформацію переварював цілий рік. Зрозумів його перспективи.
Депозитне накопичення, на мою думку, захищене й має більше плюсів, ніж комерційне. Це один із тисячі варіантів, який розвиваю в нашій місцевості. Він дуже перспективний. Ринок України покритий ним усього на 5 відсотків, а 95 відсотків потребує цієї пропозиції. Компанія дає мені не тільки величезні перспективи в кар’єрному рості, а й чималу кількість комунікацій і знайомств. На сьогодні кращого бізнесу не бачу.
Ви несете усю відповідальність за людину, поки вона влаштується на роботу за кордоном. Це ризиковий бізнес?
- Будь-який бізнес є ризиковий. Великий мінус у цьому напрямку той, що з протилежної сторони трапляються українці, які представляються роботодавцями. Потім забирають у своїх же кошти. Придумують різні афери. Навіть зустрічають на вокзалах і поселяють у хостел. За місяць наперед беруть за нього гроші. Обіцяють наступного ранку забрати на роботу. Але другого дня ніхто їх на роботу не забирає, а на третій день приїжджає власниця хостелу й просить забратися звідти. Бувають випадки, коли роботодавці не розраховуються за роботу. Але таких нещасливих інцидентів небагато – 30-40 відсотків. А 60-70 відсотків люди працевлаштовуються й навіть залишаються там жити.
Чи швидко знаходив перших клієнтів? Як це виглядає на практиці?
- Клієнтів знаходив через соціальні мережі, спільноти у вайбері й на Фейсбуці, оголошення в газеті. На практиці це виглядає так: приходить людина, надаємо їй усі інформаційні необхідні послуги, контактуємо з роботодавцем, домовляємось про дату виїзду за кордон. Вартість усіх наших послуг у комплексі від «А» до «Я» - 500 гривень. Єдина вимога – людина повинна мати робочу візу. Вона отримує прямий зв'язок із роботодавцем.
Якщо порівняти ці три бізнеси. За скільки часу вони окуповували себе? Доводилося жити на хлібі й воді, поки почав заробляти?
- Ну, якщо прямо відповісти, то перше моє бізнесове дітище окупилося за рік, навіть за місяців 10. Так, бувало, доводилося жити на хлібі й воді, але про це ніхто, крім рідних, не знав. А я завжди на позитивній ноті й усмішкою на устах.
Доводилося боротися з конкурентами чи їм з тобою?
- Є бізнес – є конкуренція. Конкуренція дозволяє вдосконалюватися, надавати якісніші послуги, кращий продукт або апелювати з привабливішою ціною.
Чому почав займатися спортом? Що він для тебе?
- У 2016 році мав проблеми зі спиною, хребтом. Протрузія це автомобільна хвороба, через яку атрофується поперек. За обстеження в обласній лікарні заплатив 1700 гривень. А потім почув про жінку-фармацевта з відчуттями на енергетичному рівні. За прийом віддав символічну плату - 300 гривень. І почув ту ж інформацію, за яку заплатив 1700. Як би це банально не звучало, вона порадила регулярно «провисати» на турніку, жердині, піджиматись і з часом починати прокачувати поперек, приводити в тонус м'язи.
Через нестабільний графік харчування мав також інші проблеми. Ця ж фармацевт порадила зранку босими ногами ходити по землі й обливатися холодною водою. Зовсім по іншому почуваю себе впродовж дня.
Які поради дасте для тих, хто хоче почати свою справу?
- Перша - потрібне велике бажання, аби реалізувати себе в бізнесі. Друга - коли є бажання, тоді почнуться дії і матимете результат. Тобто, віра в себе й те, чим будете займатися. І третя - позитивний настрій.
