Народний депутат від 156 округу Сергій Литвиненко підсумував перший рік своєї роботи в парламенті. Зокрема розкрив питання законотворчої ефективності, роботу на окрузі та допомогу виборцям.
Часто звертаються люди за допомогою?
- Так. І в різних формах: при особистій зустрічі, телефоном, у меседжерах пишуть. Однак завжди прошу написати письмове звернення. Це необхідно для подальшої роботи з ним. Що направляти депутатські запити й звернення до всіх органів державної влади. За рік направив 25 депутатських звернень і 20 запитів. Провів 75 зустрічей із громадянами. Вважаю, що це основа роботи депутата – особисті зустрічі з виборцями. І, на мій погляд, тижнів роботи в округах, з виборцями, повинно бути більше ніж є зараз.
Які найпоширеніші питання?
- В основному це прохання допомоги на лікування. Не можу допомагати в тих обсягах, на які є запит. Допомагаю в міру можливостей. За рік, думаю, таких людей набереться до сотні. Трапляються прохання профінансувати якісь проєкти, наприклад, видання збірки віршів. Просять про ремонти. Робили ми також карусельки в дитячому садочку, треки для катання на роликах чи велосипедах. Проводили великий спортивний турнір у Костополі, фінансували укладання тротуарної плитки біля церкви, дарували спортивний інвентар для шкіл, кавоварки, принтери та солодощі. Зараз ця робота дещо призупинена через пандемію коронавірусу.
Наскільки ефективно працюють депутати?
Важко сказати, як саме було в попередніх скликаннях, а в нашому, IX-му, всі нардепи виконують обов’язки сумлінно. Це можна побачити хоча б по статистиці відвідувань пленарних засідань і комітетів. Думаю, усім відомо, що парламентських прогульників «б’ють гривнею» - за пропущені без поважної причини дні зарплата депутатам не нараховується. Що стосується мене, то всі мої пропущені дні по хворобі. Лікарняні є, штрафів немає.
Скільки законопроєктів Ви подали за цей рік?
- Хочу Вас запевнити, що кількість законопроєктів абсолютно ні про що не говорить. Подав 19. Частину – самостійно, частину – у співавторстві. Ще на початку скликання, у вересні, ми говорили про те, що не робитимемо законодавчого спаму. Бо раніше так і було, всі гналися за статистикою, хотіли показати, як багато законів прийняли. А кому вони полегшили життя?
От хоч би взяти гральний бізнес. Звісно, критики тут море. Але ж ні для кого не є таємницею, що підпільні казино існують і контролювати їх важко. А згадайте ті мегалоти, котрі обсіли будинки в наших містах. Пам’ятаєте, як ми не могли нічого з ними зробити. І саме там сиділи діти й підлітки. Розумію, що це не найважливіше питання в країні, але ж треба і це робити. Тема дуже непопулярна, тому попередні скликання боялися її чіпати, щоб їх любили виборці. До речі, я подавав свій законопроєкт. Суть була в тому, що жоден гральний заклад не повинен розташовуватися ближче ніж за 1000 метрів від будинків, навчальних закладів, магазинів, лікарень тощо. Цю пропозицію, на жаль, не підтримали, залишили 500 метрів.
Який головний висновок ви зробили про першій рік роботи депутата?
- Знаєте, до липня 2019 року, був зовсім іншої думки про діяльність і статус депутатів парламенту. Можу сказати впевнено, що термін «слуга народу» - дуже точний. Розумію, що в багатьох це викличе іронію, бо далеко не все із запланованого нам вдалося зробити, критики багато. Причини різні, зараз мова про інше.
Головний висновок – у депутата є обов’язки. І їх багато. А потім уже можна говорити про права. Ще є такий ключовий і вразливий момент, як виправдання довіри. Депутатів же не призначають чиновники, а вибирають люди. А всі, хто при владі, – автоматично винуваті. У всьому. І можна скільки завгодно розповідати, що це питання лежить далеко поза межами депутатських повноважень. Але, знаєте, на сьогоднішній день держава не піклується про своїх громадян, щоб вони жили та горя не знали. Тому стараюся не залишати без допомоги всі звернення.
Сергію Анатолійовичу, у ЗМІ було багато інформації про Вашу особисту допомогу в окрузі з медичними масками. Розкажете деталі?
- Якщо вас цікавить кількість, то масок було близько 70 тисяч. Ще на початку карантину, коли було надзвичайно складно десь їх узяти, ми з помічниками передали, насамперед, антисептики та 10 тисяч масок обласному Управлінню охорони здоров’я. Це була цільова допомога для соціальних працівників, котрі повинні ходити по домівках пацієнтів. Їх треба було захистити. Про таку допомогу домовилися з губернатором Віталієм Ковалем.
Думаю, що ми не залишили жодного медичного закладу в окрузі (Сарненщина, Костопільщина та Березнівщина), куди заїхали наші волонтери. Допомагали медичними масками, рукавичками, антисептиками, багаторазовими медичними комбінезонами, захисними екранами й окулярами. Допомагали також школам, соціальним закладам і просто розвозили по селах, роздавали людям. Вважаю, що наша допомога була вчасною і корисною, допомогла комусь зберегти здоров’я і життя.
А який конкурс малюнка був узимку?
- Цікавий захід провели з командою на Новий рік – конкурс дитячого малюнка. Отримали сотні малюнків від дітей різного віку з усього округу. Розбили учасників на три вікові категорії, у кожній було по 10 переможців. Але достойних красивих дитячих робіт настільки багато, що вручили дітям ще багато заохочувальних призів. Хочу Вам сказати, що отримав велике задоволення від спілкування з дітьми, від відбору кращих робіт і визначення переможців. У нас прекрасні талановиті діти.
Як часто буваєте на Рівненщині, у своєму окрузі?
- Щоразу, коли за календарним планом Верховної Ради випадає тиждень роботи з виборцями, в округах. Зараз, через COVID-19, безпосереднє спілкування з людьми значно обмежене. Однак є телефон й інтернет, тожнаш зв’язок не припиняється.
Нещодавно на Сарненщині відвідали фермерське господарство. Вкотре переконався, що найбільше наше надбання – люди. Там господар, фермер - на своєму місці, явно займається своєю справою, тому і результати роботи в нього кращі, ніж в інших господарствах.
І наостанок. Ви вже звикли жити в Києві? Не тягне додому?
- Знаєте, світ такий маленький і великий одночасно. А Україна – прекрасна. Встиг полюбити величний і неповторний Київ. Але не менше люблю красиву Рівненщину, з її унікальними місцями. І приїжджаю сюди дуже часто, тут мій дім. Народився в Полтаві, жив на Закарпатті. Всю Україну знаю і люблю. Це ж не так важливо, де саме живеш. Важливіше, що робиш, що є результатом твоєї роботи, твого життя! Кого ти зробив щасливим і чи нікого не образив? Чи допоміг тому, кому реально міг допомогти? Чи не був байдужим до своїх близьких? Ну, і ще багато цікавих питань, котрі сам собі ставиш. Живи в гармонії з собою та світом – і будеш щасливим сам і зробиш щасливими багатьох людей.
