Ольга Пригарська із Клесова – щаслива дружина та супер-матуся чотирьох дітей. Вона встигає все і скрізь: навести лад у великому будинку, приготувати обід для родини, а крім шкільної програми – дати своїм дітям можливість розвивати свої таланти та захоплення. Своїми секретами щасливого материнства Оля поділилася з СарниNewsCity.
Олю, розкажіть про свою родину.
- Наша сім’я - велика і дружня. Мені 34 роки. Чоловіку Дмитру – також. Одружені ми 15 років. Разом виховуємо четверо дітей. У нас три доньки та один синочок. Ліані 12 років, Ілоні - 11, Анастасії - 8, а Назарові - 3 роки.
Що ви відчували, коли народилась ваша перша донька?
- Ці відчуття ні з чим не зрівняти. Це те, що робить жінку по-справжньому щасливою. Крім того, ми з чоловіком мріяли, щоб першою в нас народилась саме дівчинка. Ліана, як і всі інші діти в нашій родині, - бажана. Її народження ми чекали з нетерпінням. А з цим змінився і мій статус: крім щасливої дружини, я стала ще й щасливою мамою.
Це був і страх, і неймовірна радість водночас. Страх – адже я повинна була багато чому навчитися по догляду за дитиною. Радість – бо насолоджувалася материнством кожну мить. Бути мамою мені подобалось все більше і більше. Тому незабаром у нас з’явилась Ілонка, а там і Настя. Ще трохи згодом Бог послав нам синочка.
Крім школи, ваші дітки відвідують і гуртки, і додаткові заняття. Як ви все встигаєте?
- Все встигати мене навчила моя мама. Я теж виросла в багатодітній сім’ї. Тому завжди розплановую свій час. Доки дівчатка в школі, а синочок в садочку - вирішую усі хатні справи: готую їжу, прибираю. У другій половині дня везу кожного з дітей на його індивідуальний гурток чи заняття. Старші діти ходять у музичну школу, вивчають англійську мову. Ліана займається вокалом, а Настя - малюванням. Тому кожен день в нас розписаний погодинно.
Та надзвичайно важливу роль відіграє саме підтримка чоловіка. Він дуже багато часу проводить з дітьми. Коли він їде з ними на прогулянку до лісу чи на риболовлю, яку вони всі обожнюють, маю час для релаксу та саморозвитку. Я співаю у церковному хорі і відвідую репетиції. Це мене надихає, додає сил та енергії.
Хто за що відповідає у вашій сім’ї?
- В нашій родині завжди панує мир, спокій, розуміння та любов. В нас немає розподілу на жіночі і чоловічі обов’язки. Діма з радістю проводить свій вільний час на кухні, щоб почастувати нас чимось смачненьким.
А для мене - це можливість провести дозвілля з дітьми та потішитися цими веселощами. Адже час - швидкоплинний. Діти ростуть дуже швидко. Тому миті, проведені з ними за розмовами та іграми - безцінні.
А в якій родині народились ви?
- Родина в мене дуже велика. Нас у батьків 11: 4 - хлопці, 7 - дівчат. Я - найстарша дитина в сім’ї. Тому добре пам’ятаю, як тяжко мамі доводилося. Це зараз пральна машинка і памперси є в усіх. А тоді про це можна було лише мріяти.
З кожною новою дитиною в сім’ї в мами ставало все більше роботи. Проте ми намагались їй в усьому допомагати. Адже бачили, як вона втомлювалась. В нас так заведено було: старші діти завжди допомагали доглядати за меншими і по господарству.
Тепер, коли ми вже всі дорослі, більшість із нас мають власні родини, все одно тягне до батьківської хати. Ми дуже любимо збиратися у великому родинному колі. Мама завжди повторює: в такі хвилини серце радіє, що ми вже такі дорослі і дружні.
Які життєві настанови давала вам мама?
- В нас всі діти виховувались в любові до Бога і до людей. Батьки завжди нам казали, щоб ми не порушували Божі заповіді, були добрими, чесними людьми та підтримували один одного.
Та найбільше мені запам’яталося: мама мені завжди повторювала, що дівчина має берегти свою дівочу чистоту та незайманість до заміжжя. Я виховувалась в атмосфері, де дотримання християнських цінностей було на першому місці.
Також вона наголошувала, що жінка має бути хорошою господинею, в домі завжди має панувати спокій та затишок. Дружина повинна поважати свого чоловіка, бути йому підтримкою. А він в свою чергу - любити і поважати свою дружину. Лише в такій родині завжди буде злагода.
Як дочці, мама приділяла моєму вихованню дуже багато часу. Тому я дуже їй вдячна за це. Завдяки її материнським порадам я тепер маю таку чудову власну родину.
Олю, то що для вас бути мамою?
- Мама – це найкраща, але в той же час найтяжча професія у світі. Найкраща – бо ніщо в світі не замінить радість материнства. А найтяжча – бо дати своїм дітям правильне і хороше виховання, навчити любити Бога та людей, розуміти та поважати ближніх – це ціла наука. Сучасне життя – це безліч спокус та можливих помилок. Тому дуже важливо направити дітей на правильну дорогу. Дати їм мудрості та бути підтримкою для них.
Які поради даєте своїм дітям?
- Повага до батьків – це одна із основ мого виховання. Батьки мені завжди казали, що мої діти будуть ставитися до мене так, як я до них. Життя показало, що це дійсно так. Для мене батьки – це святе. Люблю і поважаю їх безмежно. Тому і своїм дітям постійно також повторюю: що посієте - те й пожнете. Вчу їх бути милостивими до людей і до один одного, любити Бога та життя.
