Кушнір, стельмах і бортник | Дізнайся про поліські ремесла в тесті

СарниNews.City

14 листопада 2024 18:21

Найпопулярніші в Україні прізвища походять від назв ремесел, наприклад, ковалів, стельмахів чи мельників. Вони були популярними й на Поліссі — тут майстри виготовляли вози, обробляли дерево, займались бджільництвом. Тож у новому тесті перевіримо знання відомих поліських професій минувшини.

Використана в тесті теорія — із наукових статей Національного музею народної архітектури та побуту України та стаття «Традиційна культура. Ремесла та промисли» Наталії Литвинчук.

Перевір себе на знання поліських ремесел

Пройти

Чинбарі, шапкарі та лимарі — це ремесла, повʼязані із…?

Шкірою.
Так, вони займалися або вичинкою, або обробкою й подальшим використанням шкіри.
Деревиною.
Ні. Чинбарі, шапкарі та лимарі повʼязані із галуззю вичинки й обробки шкіри.
Текстилем.
Ні. Чинбарі, шапкарі та лимарі повʼязані із галуззю вичинки й обробки шкіри.

На Поліссі майстри (кравці, шевці) влаштовували «засиджини»: вносили в хату робочий інструмент і пів години за ним працювали. Для чого?

«Засиджували місце», щоб не дрімалося під час роботи.
Так, «засиджини» майстрам годилося робити саме на Великдень.
«Засиджували місце», щоб бути ефективнішими.
Ні, «засиджини» на Великдень робили, щоб майстрам не дрімалося за роботою.
«Засиджували місце», щоб заробити більше грошей.
Ні, «засиджини» на Великдень робили, щоб майстрам не дрімалося за роботою.

Найдавніша галузь народного ткацтва — це..?

Малювання.
Ні. Воно не є галуззю народного ткацтва. Йдеться про килимарство.
Килимарство.
Так. Без килимів раніше не обходилося жодне свято й жоден обряд: народини, хрестини, весілля чи похорони. А виготовляли їх майстри-коверники.
Вишивання.
Ні. Процес вишивання хоч і давній, але не є галуззю народного ткацтва. Йдеться про килимарство.

Як називається річ, яка є давнішою за скриню?

Ящичок.
Ні. Більш давньою вважають бодню — низьку діжку із віком та висячим замком. Звідси й назва професії «боднар».
Сундук.
Ні, сундук — це та ж скриня, проте з випуклою кришкою. Більш давньою вважають бодню — низьку діжку із замком. Звідси й назва професії «боднар».
Бодня.
Так, це бочка для зберігання одягу. Робили її низькою та з дерева, а мала вона віко та висячий замок. Звідси й назва професії «боднар».

Чим займалися майстри-покрівельники?

Покривали соломою й очеретом дах у хатах.
Так. Для цього використовували різні техніки виконання покрівель: рівною (кульовою) соломою, м’ятою соломою та очеретом.
Покривали тканинами збіжжя.
Ні, майстри-покрівельники за допомогою різних технік покривали соломою й очеретом хати.
Покривали соломою підлогу в хаті.
Ні, майстри-покрівельники за допомогою різних технік покривали соломою й очеретом хати.

Бортний промисел — це виробництво…?

З деревини.
Ні, цим займалися столяри. Бортний промисел — це продукція бджільництва.
З меду і воску.
Так. Мед використовували для виробництва солодощів чи алкогольних напоїв, віск — для свічок.
З металу.
Ні, цим займалися ковалі. Бортний промисел — це продукція бджільництва.

Бджоляр, пасічник і бортник: хто з них збирав мед диких бджіл у лісах?

Бджоляр.
Ні, це був бортник. Слово походить від поняття «борть» — дупла в дереві, де гніздилися бджоли
Пасічник.
Ні, це був бортник. Слово походить від поняття «борть» — дупла в дереві, де гніздилися бджоли
Бортник.
Так. А бортники походить від слова «борть» — дупла в дереві, де гніздилися бджоли.

Шкіряне ремесло з вичинки овечих шкур — це…?

Шорництво.
Ні, шорництво — це загальна назви ремесла вичинки шкіри. Ремесло вичинки овечих шкур називають кушнірством.
Кушнірство.
Так. А далі таку овчину використовували для пошиття кожухів, шапок, комірів.
Кожухарство.
Ні, кожухарство — це вже пошиття верхнього одягу з овчини, а ремесло вичинки овечих шкур називають кушнірством.

Що виготовляв стельмах?

Вози, колеса, сани.
Так, цим займалися саме стельмахи.
Діжки і скрині.
Ні, стельмах виготовляв вози, колеса, сани.
Покрівлю для хат із соломи.
Ні, стельмах виготовляв вози, колеса, сани.

Що з цього — неправда?

Традиційно ткацтво було жіночим ремеслом.
Ні, це правда. Чоловіки до ткацтва почали долучатись лише тоді, коли воно набуло промислових масштабів.
Зазвичай гончарювали саме чоловіки, а дружини або доньки їм допомагали.
Ні, це правда. Нарівні з чоловіками жінки почали гончалювати лише у другій половині минулого століття.
Традиційно бондарство було жіночим заняттям.
Так, це неправда. Традиційно бондарство було чоловічим заняттям. Йому також характерна професійна спадкоємність поколінь.