"ДОСи" - жителі Сарн точно чули цю назву будинків чи навіть цілого мікрорайону в Сарнах. Вони розташовані біля стадіону "Мрія" та Сарненської лікарні. СарниNews.City дізналися, чому квартири в будинках "на тій стороні" нічим не поступаються житлу в центрі міста, а їхні мешканці не хотіли б жити в новобудовах.
З історії: ДОСи, бо "дома офицерского состава"
Три будинки на вулиці Ярослава Мудрого - яскравий приклад того, як незнання історії заважає орієнтуватися в реальності. Абревіатура ДОС напряму вказує, що помешкання зводили для військових. Їх будували у 1938 році поляки. Як розповідає голова ОСББ "Авангард Сарни" Сергій Чернов, спочатку з’явився будинок, нині розташований за адресою Ярослава Мудрого, 1. "Тоді, вочевидь, не всім вистачило житла, то побудували ще один - менший, а останнім вже наш. Ці три будинки - суцільний комплекс. Навіть нумерація квартир починається з першого, продовжується в другому та закінчується в нашому будинку", - пояснює Сергій Володимирович.
Також в історії будинку закарбувалися події Другої світової війни. Місце, куди потрапив снаряд, довелося укріплювати зовсім недавно. "Щоб будинок не руйнувався й уламки нікому не нашкодили, ми зробили легку реконструкцію цієї стіни. А заодно й поріг", - розповідає голова ОСББ.
BGImage
BGImage
BGImage
Ще від поляків мешканцям дістався величезний підвал, який міг би слугувати бомбосховищем. Раніше він був суцільним. Нині його розділили та використовують для побутових потреб. Сергій Володимирович демонструє, як усе тут продумано: "В кожній квартирі раніше були пічки. На дах, відповідно, виводився димохід. Коли його чистили, щоб сажа не потрапляла людям у піч, її закривали, а сажа спадала прямо сюди, у підвал. Ці вікна теж розробляли зі спеціальним нахилом, щоб можна було легко щось насипати, наприклад вугілля".
Посеред великого двору між будинками розкинувся чималий квітник.
- Колись там був смітник, - продовжує розповідати Сергій Володимирович. Щосуботи у військовій частині був парково-господарський день. Тож сюди направляли солдат прибирати, адже це було містечко офіцерів. Вся ця територія підпорядковувалась військовій частині: звідти постачали воду, світло, опалення. А люди за це платили символічну плату. Коли частина перестала тут господарювати, смітник розібрали. А одна з мешканок будинку висадила на цьому місці квітник і доглядала за ним. Зараз жінка виїхала. Але квітник і досі там є.
Про радянські часи на подвір’ї нагадує дитячий майданчик. Дехто з дорослих мешканців пам’ятають, як бавились там у дитинстві.
Зробити сучасний голова "Авангард Сарни" хотів за рахунок громадського бюджету, проте проєкт не набрав достатньо голосів.
Там же, біля ігрового майданчика, ростуть ялинки. Колись, як вони були ще невеличкими, одну з них на зимові свята наряджала військова частина.
BG Image
BG Image
Нині ж, якби дерево захотіли прикрасити, довелося б винаймати спецавтомобіль.
Планування: від одно- до чотирикімнатних квартир
У першому будинку переважають двокімнатні квартири. Втім в одному під'їзді вони однокімнатні. Другий будинок містить лише двокімнатні помешкання. А третій три- і навіть чотирикімнатне житло. Всього у трьох будинках 58 квартир, а в них проживає більше ста людей.
Серед переваг будинку майже всі мешканці називають просторість квартир.
Тут немає балконів. Точніше так здається на перший погляд. За планом, у кожній квартирі є комірка. Вона ніби і є заскленим балконом. Просто він не створює додаткові рельєфи на фасаді будинку, а розташований всередині. Кожен використовує її як хоче, зокрема і як балкон.
Дехто з мешканців досі залишив пічку і донині опалює житло дровами.
"Переїжджати нікуди не збираюсь": хто проживає в будинку
За словами голови ОСББ Сергія Чернова, більшість жителів - пенсіонери, колишні військові, які отримали тут квартиру, та їхні діти чи родичі, яким перейшло житло. Проте є і молоді люди та дітки.
Дмитро Вер’яненков розповідає, що живе в ДОСах від народження:
- Батько був військовослужбовець і отримав двокімнатну квартиру. Згодом пішов вгору по кар’єрній драбині, став майором, народився я - та й виділили вже трикімнатну.
Раніше тут жили лише ті, хто отримав квартири за військову службу. Вже в часи незалежності їх почали приватизовувати, хоча була доволі складна та тривала процедура.
Змінювати місце проживання Дмитро не збирається і знаходить цьому чимало пояснень:
- Такої квартири ви не знайдете в інших будинках міста. Вони великі та просторі. Наприклад, трикімнатна - на сто квадратів, стелі по три метри. Де ще такі є? Тому не бачу сенсу переїжджати. Наскільки я знаю, люди навпаки хочуть в наших будинках придбати житло. Тут і недешеві квартири відносно. А ще інфраструктура хороша: неподалік школа, медзаклади, Будинок дітей і молоді, ринок, стадіон.
Мешканець пригадує, що раніше на території будинків були баскетбольне та футбольне поля. Вважає, що їх треба осучаснити, щоб діткам було де проводити час.
Орендарів у нас мало або й зовсім немає. Тут усі живуть не один рік. Знаємо один одного, та й живемо дружно, - підсумовує Дмитро.
"Це була перша квартира, в якій я побував у Сарнах"
- То ви її купували? - запитую.
- Ні, не купував, я обміняв, - сміється Сергій Володимирович. - В 90-х, коли саме був розпад Союзу, я шукав собі місце десь в Україні. Знайшов тут - в Сарнах. Так сталося, що квартира, де зараз живу, була першою, в якій я побував. До цього я служив у Казахстані. Там військові вже ходили в черевиках, а тут ще носили чоботи. В наряд заступали лише в них. От я і прийшов у цю квартиру до офіцера позичити чоботи. Згодом так склалось, що ми обмінялись квартирами. Мені вона дуже сподобалась. Я жив у Калуші в старому будинку. Теж польський, 1932 року побудований. Стелі високі, кімнати великі - таке житло мені подобається. Тож із 2000 року проживаю тут.
Створення ОСББ: нові правила та зміни в ДОСах
- Спочатку була ідея організувати всі три будинки в одне ОСББ, - розповідає голова Сергій Чернов. - Ще у 2004 році хотів це зробити. На той час я був у міській раді депутатом. Підійшов до голови, він ініціативу підтримав. Проте нас випередили. Першим організували ОСББ на вулиці Грушевського. А у 2009 році - ми. Перед тим ходили по квартирах, збирали підписи, з’ясовували, хто хоче долучитися. Зрештою погодився лише наш третій будинок. Вже з часом до нас просилися приєднатися й інші. Зрозуміли, що в об’єднанні є свої переваги.
- Які? - питаю.
- У нас була фіксована квартплата. Ми встановили спочатку 90 копійок і так вона трималось до 2016 року. Тоді підняли до двох гривень. Зараз платимо 3.50 грн. В інших будинках ціну підвищували, а в мешканців не було вибору. Крім того, ми мали фінансову підтримку. Сусіди побачили, що ми самі розпоряджаємось своїми коштами. Ми поробили ремонти, каналізацію, бо мали з нею проблеми. Поставили двері на кодових замках у під’їзди та вікна. Саме тому я й хотів створити ОСББ - щоб наші гроші не йшли в безодню. Будинок управління, по-перше, платить податки, плюс заробітна плата працівникам. До того ж, не всі квартплату сплачують. У них лишається дуже мало вільних коштів. У нас платять усі, - пояснює Сергій Володимирович.
З 2016 року в ДОСах діє два ОСББ, але з однією назвою: "Авангард Сарни" й "Авангард Сарни-2". Голова в кожного свій.
- Але я допомагаю з паперовими справами, документацією. В нас немає бухгалтерів, тому цим займаюсь я. І фінансові питання теж на мені, - продовжує розповідати пан Сергій.
Найбільша частина квартплати - 40% - йде на капітальне відновлення будинку. "Перше, що турбувало мешканців, - каналізація. Зробили. Друге - дах протікав. З однієї сторони будинку на четвертому поверсі живуть люди. А з іншої - горище. Там білизну розвішують. Тому цю сторону, де живуть, покрили металопрофілем, утеплили трохи, а ту покрили руберойдом. Водопровід - ще одна проблема. Не було зовсім тиску. Старі труби були забиті. Вода текла жовтого кольору. Трубопровід і колонку зробили вже у 2020. Тож нині вода дуже хороша", - пояснює Сергій Володимирович.
Крім того, замість бетонних плит над під’їздами зробили козирки, пофарбували панелі, зроблені ще з червоної цегли. Минулоріч поставили частину паркану.
Жителі кожного під’їзду робить косметичний самотужки. Вікна в квартирах теж замінювали самі, але домовлялися робити однотипні, щоб будинок мав гарний вигляд. Прибирають мешканці за графіком по тижню кожен свій поверх. Техпрацівницю наймають лише для догляду за прибудинковою територією. Хоча періодично влаштовують суботники.
За будинком співмешканці мають цілий фруктовий садок. Голова ОСББ щороку висаджує там дерева.
У найближчих планах жителів - пофарбувати будинок. Хоча з кольором ще не визначились - будуть радитись. А ще хочуть зробити сучасний спортивний майданчик.
Інфраструктура: спальний район поблизу великого ринку
Мешканці ДОСів називають свій район тихим і затишним. Позаду будинків стадіон “Мрія”. Збоку лікарня, аптеки. Поруч магазини, автобусна зупинка. Школи та дитсадок теж недалеко. За декількасот метрів є заправка, ще трохи далі - храм. Єдине, що може порушити спокій місцевих, - великий ринок щосуботи. Адже деякі палатки розташовують прямо під парканом. Проте вже за півдня гамір вщухає і мікрорайон повертається до звичного життя.
Вартість житла
На сайті OLX немає жодного оголошення про продаж чи оренду квартир у ДОСах. Мешканці, з якими вдалось поспілкуватися, запевняють: продавати житло тут не поспішають. Самі ж оцінюють вартість двокімнатної квартири приблизно в 25 тисяч доларів. Трикімнатної - в середньому 38 тисяч доларів. А за чотирикімнатні з ремонтом тут просили навіть до 70 тисяч.
Сайт СарниNews.City планує й надалі розповідати про цікаві помешкання в Сарнах і їхні особливості. Тож з радістю приймаємо запрошення в гості 👉 хочу, щоб про мій будинок написали 🙋
