До чоловіків і жінок у суспільстві існують різні очікування. Чоловіки нібито мають бути завойовниками-визволителями. У казках вони звільняють принцес із веж, а в художній літературі, як-от у «Ночі перед Різдвом» Гоголя, Вакула дістає Оксані черевички цариці. Про сотні продуктів кінематографу, в яких чоловік «завойовує» свою кохану годі й говорити. Здавалося б, уміння підкорювати жіночі серця, залицятися та постійно доводити свої почуття — у них у крові. Натомість жінка у стосунках займає доволі пасивну чи вичікуючу позицію. Що тут не так? І те, й інше — стереотипи, нав’язані застарілими гендерними ролями.
Редакція вирішила дослідити, наскільки живучі гендерні стереотипи у взаємовідносинах жінок і чоловіків на думку мешканців і мешканок Сарн. Для цього впродовж 25-27 серпня опитали читацьку аудиторію СарниNews.City в Instagram. До анкетування долучилися 705 осіб.
Бо чоловіки – «сильна стать»
Саме з цієї причини 49,57% або 287 опитаних у Сарнах віддають егіду стосунків чоловікам. Ще 41,28% або 239 осіб вважають, що ініціатива повинна належати чоловіку, бо «так було завжди, тому це і є норма». 8,29% або 48 респондентів пояснюють, що їх так виховували. Менше відсотка копіюють модель стосунків своїх близьких друзів.
Та все ж більшість сарненців, а це 436 із 705 опитаних (61,84%), розділяють ініціативність між обома партнерами. 35,89% вважають, що проявляти знаки уваги першими повинні чоловіки. І лише 2,27% сприймуть такі ж дії від жінок.
Фінансову відповідальність, за результатами опитування, теж покладають більше на чоловіків. За відвідини ресторану, вважають респонденти, у 71,25% випадків платять чоловіки, 1,38% — жінки, 2,29% — кожен сам за себе, 25,08% — залежно від ситуації.
Ще один інсайт опитування: чоловікам подобаються ініціативні жінки. 26,83% вважають, що це прикольно, ще майже 64,94% з уточненням «якщо в міру». А 8,23% це може налякати.
Наостанок запитали, хто має пропонувати «руку та серце» в парі. Тут читацька аудиторія СарниNews.City в Instagram виявилась найбільш консервативною. Адже 79,57% вважають, що пропозицію повинен зробити чоловік, для 12,06% це не принципово. 7,8% думають, що освідчуватися повинен той, хто більше хоче одружитися. І лише 0,57% припускають, що ініціатива в такому питанні може бути за жінкою.
Антоніна Царук не просто увійшла в тих пів відсотка, що дають шанс жінкам пропонувати руку, серце і все, що тільки хочеться. А й, власне, сама ініціювала одруження з чоловіком Аліком ще 12 років тому. Спойлер: так, вони досі одружені та щасливі разом. Антоніна − популярна ведуча, зокрема і весіль. А готується до свят настільки ретельно, що знає про пари навіть більше, ніж треба. Про складні теми простими словами, стереотипи, виклики, ідеї часто говорить у своєму блозі. А нині ділиться своєю історією та досвідом із СарниNews.City.
— Наважилася я зробити пропозицію сама, бо ми були доволі довго вже разом (7 років) і на питання «Алік, коли ти прийдеш свататись» він відповідав «В суботу» або «Коли груші зацвітуть», — з усмішкою пригадує Тоня. — Мене це не турбувало і сильно не кортіло, проте хотілося вже якогось визначення, та й батьки цього чекали. Це не було романтично, радше «приперла до стінки». А він просто мовчки покивав головою.
Реакція батьків була передбачуваною — нарешті, а подруг і друзів — не може бути. Тоді вони всі реально думали, що Алік ніколи не одружиться.
— Я знала від перших днів спілкування, що ми будемо разом, — продовжує Антоніна. — Питання лишалося лише, коли «офіційно». На початку нашого спілкування я відкрилася одній своїй близькій мудрій старшій подрузі, що закохуюсь у нього. На що вона мені дала мудру пораду: «Хочеш бути з ним — май терпіння». У наших стосунках ми завжди даємо волю своїм діям, думкам і почуттям. Коли ми тільки почали зустрічатися, пообіцяли одне одному головне: завжди відразу озвучувати якщо щось не так, не подобається. Головне «не шифровать». І от 12 років шлюбу — ми говоримо одне з одним і чуємо одне одного.
Разом із тим ініціативність у стосунках Тоня переважно залишає за собою: «Вона полягає у тому, що я щось придумую, планую, шукаю — а от вже рішення приймаємо тільки разом. Хоча бувають моменти, коли хочеться ні за що не думати, щоб тебе вже поставили перед фактом що і як краще. Та мій «процесор» працює швидше, бо Алік схильний 7 разів відміряти і не відрізати».
З особистого досвіду спілкування із закоханими ведуча зауважила: останнє слово зараз за дівчатами, особливо якщо це стосується побутових питань, а от хата/лопата, подорож - переважно у відповідальності хлопців.
— Помічаю, що пропозицію роблять у 75% випадків чоловіки, у 10% — дівчата, а 15% приходять до рішення разом, — пояснює. — У питанні організації весілля на 99% вирішують все дівчата. І лише 1% хлопців зберігають за собою останнє слово у підготовці.
Зрештою Антоніна Царук вважає, що змінювати треба не догми, усталені віками, а своє відношення до ситуації.
— Якщо розумію, що зі мною поруч саме та людина, то не важливо хто перший освідчиться. Головне про це говорити відразу і не втрачати такий дорогоцінний час твого життя.
Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews.
