Наталка Чумак передала сотні пакунків із бутербродами для військових, посилки з найнеобхіднішим в Ірпінь та Бучу, півтисячі українських книг для земляків у Польщу. А ще проводила благодійні ярмарки, концерти, заняття для школярів та дошкільнят, майстер-класи із гри на гітарі, послуги аніматора. І все це, аби зібрати кошти на ЗСУ.
Хто повідомляє: Рівненська обласна військова адміністрація.
Хто вона — юна волонтерка?
Наталці 17. Вона родом із села Чудель, що на Сарненщині. Цьогоріч закінчила 11 клас і стала студенткою Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського. Навчатиметься на реабілітолога. Адже багато захисників, які повертаються з війни, потребують допомоги: хочуть знову стати на ноги, пояснює дівчина.
Наталка Чумак.Фото: facebook.com/RivneODA
— З самого дитинства я знала, що пов’яжу життя з медициною. Інших варіантів навіть не розглядала. Хотіла бути педіатром, бо люблю працювати з дітьми. Але коли почалася війна, я зрозуміла, що в нас мало реабілітологів. А багатьом бійцям після поранення дуже треба фахова допомога. Тому вирішила опановувати цю спеціальність. Так я буду кориснішою, — розповідає Наталка.
Рішення волонтерити прийшло саме собою. Адже воєнні дії розпочалися ще у 2014. Це вплинуло на думки та світогляд дівчини. Зараз рідну землю зі зброєю в руках боронять її близькі. А тітка Наталії разом із сім’єю пережила окупацію.
Які проєкти вже втілила волонтерка?
У перші місяці війни Наталка відкрила збір коштів на закупівлю продуктів для військових та найнеобхіднішого для постраждалих від воєнних дій. Тоді ж робила бутерброди для тероборонівців, пакувала посилки з найнеобхіднішим для жителів Ірпеня та Бучі.
— Я думала, що люди переказуватимуть по 100-200 гривень, але були й такі, що віддавали тисячі. Багато хто хотів допомогти, — ділиться. — Рідні до мого волонтерства поставилися з розумінням і підтримкою. Насправді вони вже звикли, що я і в школі була задіяна у різноманітних акціях, постійно комусь у чомусь допомагала.
Потім дівчина долучилася до збору українських книг для наших біженців за кордоном. Завдяки місцевим вчителям, школярам, бібліотекарям у Польщу відправили понад 500 видань. Їх тепер можна знайти у книгозбірні, яку там відкрили завдяки таким, як Наталка.
А ще волонтерка влаштовувала мистецькі акції, зокрема в онлайн-форматі, брала участь у концертах і ярмарках.
— Я все думала, як ще можу допомогти для ЗСУ. І почала проводити підготовчі заняття для дошкільнят. Перед цим познаходила багато матеріалів для вчителів, готувала конспекти. В результаті з дітками ми вивчили абетку, рахували і розвивали інші навички, необхідні для школяриків. Мої учні залишилися задоволені. А потім були уроки гри на гітарі. І серед учнів були не лише діти, а й дорослі. Також я надавала послуги аніматора. Усі кошти переказала на ЗСУ, — розповідає Наталка.
