Техніку ткацтва майстриня перейняла ще від мами. Тепер її рушники й доріжки купують по всьому світові. СарниNews.City відвідали в Сарненському історико-етнографічному музеї виставку мисткині з Березнівщини, яка діятиме до 15 серпня.
«Потягнуло мене мистецтво»
Галина Логощук — десята дитина в сім’ї. Родина мешкала на хуторі неподалік села Балашівка Рівненського району. У 18 років залишилася круглою сиротою. Ремесло ручного ткацтва майбутня майстриня перейняла від своєї мами:
— Безумовно, першим вчителем була моя мама. Передалося це ткацтво генетично. У спадок я отримала ткацький верстат, якому понад 200 років. Дідусь, який з 1905 року, сказав, що він ще його прабабусі. Усі роки він зберігався, до нього шанобливо ставились. Ще маленькою сідала за нього, хоч і мама сварила, щоб не запутала ниточку. А коли мені було 25, потягнуло мене мистецтво. Маминого натканого вистачило б, але важливо зберегти і примножити, тож задумала ткати власні рушники.
Участь у культурних заходах, виставках та фестивалях Галина Логощук бере з 2005 року. У 2014 році стала стипендіаткою голови Рівненської ОДА та голови Рівнеоблради. До тридцятиріччя Незалежності України в рамках акції «Ткана доріжка Незалежності» майстриня створила виріб завдовжки 30 метрів як символ чотирьох новостворених районів Рівненщини.
«Знаходить час, аби не згубити традицію»
Відкриття виставки тканих робіт Галини Логощук провели в рамках обласної мистецької акції «Хакатон ремесел». У Сарненському історико-етнографічному музеї вона триватиме до 15 серпня.
— У музей завітала непересічна особистість. Ця жінка — єдина в колишньому Березнівському районі, які підтримує ремесло ткацтва. На Березнівщині більше немає ткаль. І попри її зайнятість і на роботі, і вдома, вона знаходить час, аби не згубити традицію. А у вас є можливість оглянути всю цю красу: і вишивані роботи, і ткацькі роботи, — зазначила Ірина Рачковська, директорка Рівненського обласного центру народної творчості.
Серед робіт пані Галини — лляні ткані рушники, рядна, покривала, подушки й доріжки. Нещодавно в майстрині зробили замовлення в Португалію, а на фестивалі народної творчості, що проходив у Дубні, — в США. Вироби Галини Логощук зберігаються в колекціях і в Україні, і закордоном.
Майстриня зазначає, що це мистецтво передається «з рук у руки», тож з радістю проводить майстер-класи. До слова, раніше пані Галина допомогла відреставрувати ткацький верстат у Сарненському історико-етнографічному музеї. Тож на відкритті виставки провела майстер-клас на ньому та ділилася досвідом з охочими навчитися давньому ремеслу.
