Клесівська громада стала одним із перших прикладів децентралізації в Сарненському районі, об’єднавши сім населених пунктів під єдиним управлінням.
СарниNews.City дізналися про найбільш успішні проєкти досвідченої громади й плани на майбутнє.
Старт децентралізації у Клесівській громаді
За словами голови громади Віктора Буйного, початок децентралізації дав широкі можливості для втілення різних ініціатив, а паралельні зміни в законодавстві дали змогу ефективніше використовувати фінансові можливості населених пунктів:
— До початку децентралізації все сходилося на тому, що не об’єднана ще тоді Клесівська селищна рада, маючи великі надходження, була в той же момент «на подачці», тобто ми залежали від вищих інституцій влади.
Віктор Буйний, голова Клесівської громади
Зміни в законодавстві посприяли ефективнішому використанню сильних сторін різних населених пунктів. Насамперед через збільшення фінансової спроможності, адже бюджет збільшився у десятки разів. Громада сформувала кращі міжбюджетні відноси із державним бюджетом:
— Ради, що об’єдналися, мають значно більші повноваження та фінансову спроможність, а також реальну можливість показати себе не лише на словах, а й у дії. Щоправда, у 2015 році до бюджетів рад не надходила ні освітня, ні медична субвенції та додаткова дотація з державного бюджету, а також податок на доходи з фізичних осіб, так як заклади освіти та охорони здоров’я утримувалися з районного бюджету.
Кошти, що надходять до селищного бюджету, першочергово направляються на фінансування захищених статей видатків(виплата заробітних плат працівникам бюджетних установ, придбання медикаментів, продуктів харчування, розрахунки за комунальні послуги та енергоносії, виплату допомог тощо), що становить близько 85% від загального обсягу бюджету ради.
У зв’язку зі збройною агресією російської федерації за сприяння республіки білорусь, бюджет громади значно зменшився у порівнянні із минулими періодами. Труднощі із логістикою, звуження можливості експорту та імпорту, падіння попиту на продукцію, скорочення замовлень через військові дії, несприятлива цінова кон’юнктура на зовнішніх ринках, наявність складнощів з постачанням сировини, висока собівартість виробництва, зростання цін на вантажні залізничні перевезення та високі ціни на енергоносії, значні курсові коливання — всі ці фактори негативно вплинули на можливість здійснення діяльності суб’єктами господарювання, відповідно і значно зменшилась їхня податкоспроможність.
У громаді працюють власні відділи культури, освіти, медицини, ЦНАП:
— Через укладення угод із НСЗУ маємо відповідні пакети послуг, які наші медики ефективно виконують. Медичні заклади (амбулаторія, ФАПи), лікарня максимально наближені до громади, до людей. Створені якісні умови для пацієнтів і для роботи медичних працівників. Щоб підвищити рівень послуг, закуповуємо обладнання. Нещодавно придбали УЗД-апарат, зміцнили лабораторію, що допоможе правильно поставити діагноз хворому. А це вагомий внесок в якісне медичне обслуговування.
Як запрацював «Поліцейський офіцер громади» в Клесівській громаді
Ще одним прикладом успішного проєкту в громаді Віктор Буйний називає: «Поліцейський офіцер громади».
Він зазначає, що документи на участь у тоді ще експериментальному проєкті громада подала 2018 року за зверненням Головного управління Національної поліції в Рівненській області. Для цього потрібно було виконати низку вимог із забезпечення матеріально-технічної бази й кошти на фінансування виділили без затримок.
— Взагалі про проєкт говорити почали ще 2015 року, коли тільки розпочалася децентралізація. Уже в її концепції було закладено дотримання правопорядку в громадах шляхом введення такої посади як поліцейський офіцер громади. У 2018-му ми погодились узяти участь у проєкті. Від громади потрібно було надати приміщення й забезпечити оргтехнікою, меблями. І також частково покривати витрати на пальне. Громада всі умови виконала й затвердила місцеву Програму профілактики правопорушень та боротьби зі злочинністю, — пояснює Віктор Буйний.
Щороку в селищному бюджеті передбачаються кошти на придбання паливно-мастильних матеріалів і ремонт службового автомобіля поліцейського офіцера громади. Все інше утримання, включно із виплатою заробітної плати, забезпечує державний бюджет.
Головне завдання поліцейського офіцера громади – орієнтуватися на потреби місцевого населення, підтримувати постійний контакт із мешканцями, щоденно забезпечувати порядок на своїй території, своєчасно реагувати на проблеми громади й запобігати правопорушенням.
Клесівська громада — це сім сіл і селище Клесів. Загалом тут проживають понад 10 тисяч людей, а контролює дотримання правопорядку вже понад три роки лише один поліцейський офіцер громади Тарас Рудик. Проте капітан поліції каже, що зі стартом однойменного проєкту реагувати на будь-які виклики може в рази оперативніше:
Тарас Рудик, "Поліцейський офір громади" у Клесівській ТГ
— Я місцевий, тому на роботі фактично 24/7. Маю службовий автомобіль і можу швидко прибути на виклик, а також у мене є місце для прийому громадян — поліцейська станція. Ось це три ключові аспекти, які на практиці покращують роботу. Тому не важливо, що це: заходи з охорони громадського порядку, профілактична бесіда з учнями в школі, виїзд на виклик про домашнє насилля — поліцейський офіцер громади реагує на всі повідомлення й однаково оперативно.
Тарас Рудик має восьмирічний стаж роботи дільничним. Проте із запуском проєкту, визнає, багато змінилося на краще. Й саме швидкість ухвалення рішень й превентивна робота у різних напрямах допомогли зменшити в рази кількість правопорушень у громаді:
— Кількість повідомлень про вчинення правопорушень зменшилась. При цьому така тенденція спостерігається вже кілька років. На самому початку моєї роботи криміногенна обстановка була значно підвищена. Це пов’язано з розквітом нелегального видобутку бурштину. Наразі ж найчастіші виклики пов'язані з домашнім насиллям, крадіжками. Останні, до речі, мають понад 90% розкриття.
Тарас Рудик
Голова громади Віктор Буйний зазначає, що саме поєднання хороших людських якостей і головних переваг реформи й стало вирішальним в успішності проєкту «Поліцейський офіцер громади» в Клесівській ТГ:
— Тарас Миколайович оперативно обслуговує громаду, включно зі старостинськими округами. Це і запорука безпеки під час проведення масових заходів, їх супровід, профілактична робота з населенням, постійна співпраця зі Службою у справах дітей, участь у роботі ДФТГ. Тобто проєкт однозначно успішний. Навіть деякі інші громади зверталися до нас, щоб перейняти досвід, і в них вже відкриті поліцейські станції.
Унікальний туристичний маршрут «Бурштинові копальні»
Селище Клесів і його околиці відомі значними покладами бурштину. У свій час це призвело до масштабного нелегального видобутку напівдорогоцінного каміння. Більшість родовищ старателі перетворили на так званий місячний пейзаж, де на тисячах квадратних метрах утворилися кількаметрові ями й насипи білого піску.
З початком легалізації кількість тіньових копачів значно знизилась, а родовища закинули. На місці ж колишнього промислу в селищі Клесів три роки тому започаткували новий для України туристичний проєкт — «Бурштинові копальні». Тут людям пропонують відвідати найглибший у Європі гранітний кар’єр, бурштинові озера й узяти участь у сафарі на квадроциклах місцями колишнього видобутку сонячного каміння.
До війни в середньому на місяць туристичний маршрут відвідували 100 людей. Директор ТОВ «Бурштинові копальні» Тарас Тимошицький розповідає, що наразі кількість туристів зменшилась утричі, однак всі локації працюють і плануються до відкриття нові:
Тарас Тимошицький, директор ТОВ «Бурштинові копальні»Фото: З особистого архіву Тарас Тимошицького
— Щодо розвитку, ми також говоримо: «Так»! Наші маршрути проходять у межах Клесова, і всі вони працюють. З нового — пропонуватимемо поїздки з ночівлею на озеро.
Одними з найпопулярніших локацій «Бурштинових копалень» є:
- Голубе озеро — штучно створена водойма на місці колишнього кар’єру. Специфічне ж блакитне забарвлення вода отримує через домішки гліцерину, які проступають з тріщин на дні кар’єру.
- Гранітний кар’єр — місце видобутку граніту площею понад 100 гектарів. Зі спеціальної оглядової зони туристи можуть на власні очі побачити процес розриву гірської породи від потужного вибуху.
- Дендропарк – родзинка туристичного маршруту. Протяжність живоплотів у парку досягає понад 2,5 кілометри. Більшість скульптур сформовані з ялин, тисів і ялівців.
- Місце колишнього промислу бурштину — це одна з основних локацій проєкту «Бурштинові копальні». Тут туристам влаштовують екстремальне катання на квадроциклах, а найбільш пильні зможуть знайти й забрати із собою маленькі уламки бурштину як сувенір.
Тарас Тимошицький каже, що локальний туризм завжди буде актуальним, адже людям потрібне психологічне розвантаження від буденних новин:
— Бурштинові копальні — це унікальний проєкт на всю Україну. Ми докладаємо всі зусилля, щоб якомога більше людей дізналося про нас, адже чим більше туристів, тим краще розвивається місцева економіка. А Клесів — неофіційна столиця бурштину!
Освіта під час війни
Віктор Буйний зазначає, що війна змусила поставити на паузу декілька важливих для Клесівської ТГ інфраструктурних проєкта. Це ремонт дороги до Клесова та Карпилівки (однак вже проведений тендер), освітлення, асфальтування вулиць у населених пунктах.
Проте водночас громада оперативно зреагувала на нові виклики й облаштовує укриття в закладах освіти та ініціювала створення першого «Класу безпеки» для учнів. Він відкрився на базі Клесівського ліцею.
Клас безпеки поділили на спеціальні зони:
- пожежна безпека;
- мінна безпека;
- домедична допомога;
- психологічне розвантаження;
- безпека життєдіяльності.
Відкриття Класу безпеки у Клесівській громаді
— На сьогодні відкриття таких класів має вкрай важливе значення і сприяє підвищенню рівня обізнаності дітей щодо безпеки життєдіяльності. Знайомство дітей із небезпечними предметами й ситуаціями допоможе їм уникнути небезпеки та запам’ятати, як діяти в екстремальних умовах, — наголошує Віктор Буйний.
Крім того, Клесівська громада стала переможцем проєкту від міністерства цифрової трансформації «Wi-Fi в укриттях». У Карпилівський ліцей, Клесівську та Карасинську гімназії безоплатно передали роутери для забезпечення швидкісного інтернету в укриттях.
Клесівська селищна рада також отримала три генератори великої потужності від міжнародного партнера: два по 100 кВт і один на 88 кВт.
А початкові школи в селі Пугач та Рудня-Карпилівська отримали по одній коробці шкільного приладдя «Школа в коробці» від UNICEF. Кожен такий бокс важить майже 48 кілограмів, його вміст розрахований на 40 учнів. У наборі чимало різних шкільних та канцелярських предметів, серед яких: маркери, пензлі, крейда, ручки, олівці, циркулі, лінійки, зошити та інше.
Також дитсадки «Веселка» й «Дзвіночок» отримали наплічники з індивідуальним навчальним комплектом шкільного приладдя з набором для творчості: зошити, щоденник, фарби, пластилін, ручки, фломастери, ножиці, клей, олівці та кольоровий папір.
Навіть під час війни у громаді намагаються створити всі умови для безпечного та щасливого дитинства. У червні 2023-го в закладах освіти організували роботу пришкільних таборів із короткотривалим перебуванням дітей.
Загалом до них долучилися 225 учнів: 56 – у пришкільному таборі відпочинку «Еконація» Клесівської гімназії; 31 – «Українці forever» Карасинської гімназії, 75 – «Smile» Карпилівського ліцею, 63 дитини – у Клесівському ліцеї. Педагоги разом з дітьми планували змістовне дозвілля, а також різноманітні виховні, фізкультурно-спортивні та культурно-екскурсійні заходи.
Хоч Клесівська громада і реалізувала кілька успішних проєктів, саме створення громади її керівництво вважає найуспішнішим проєктом. Адже це дало змогу реалізовувати більшість завдань, які не могли виконати окремі сільські ради. Крім того, позитивний досвід децентралізації полегшив об’єднання для інших громад. Й наразі вся Клесівська громада зосередилася на досягненні найважливішого проєкту – миру в Україні.
Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
