З нового навчального року музична школа в Сарнах стала мистецькою. Віднині її двері відкриті не лише для діток, а освітні програми розраховані на різний вік і результат. Тут навчають як грі на музичних інструментах, так і вокалу, акторській майстерності та займаються естетичним розвитком наймолодших. Як школа трансформувалася під час спочатку пандемії, а потім війни, в інтерв’ю СарниNews.City розповідає директорка закладу Тетяна Мирончук.
Тетяно Павлівно, раніше Ви очолювали мистецьку школу в сусідньому районі. Як і чому потрапили в Сарни?
— В цілому на посаді директора я вже понад 15 років. А ось Сарненську раніше музичну, а нині мистецьку школу очолюю понад два роки. Я для цього закладу не чужа. Вісім років мого життя пройшло в Сарнах і я навчалася у цій музичній школі. А тепер повернулася в альма-матер як керівник. Колектив тут значно більший, ніж у школі, де я працювала, — 58 працівників. Це команда хороших фахівців. У мене відразу були великі плани та бачення розвитку школи, але реалії змінилися. Тому потрібно було починати все спочатку в непростий час.
Непростий час — це повномасштабне вторгнення?
— Спочатку був ковід, а після розпочалася повномасштабна війна. Зараз я думаю, що, напевно, цей період пандемії був нам потрібен, аби підготуватися до воєнного стану. Ми навчилися працювати онлайн. І розуміли, що можемо спокійно дистанційно функціонувати. Звичайно, музика та дистанційно — це різні речі, але іншого виходу не було. Під час війни до навчального процесу додалися ще й повітряні тривоги, на які потрібно швидко реагувати й евакуювати дітей в укриття. У перші дні вторгнення чимало учнів виїхало за кордон. Нам вдалося встановити контакт з усіма. Нині більшість повернулися, проте є діти, які продовжують далі навчатися дистанційно. Вони не покидають школу. І якщо це Канада, то викладачі о 7 годині уроки мають або до опівночі ще заняття проводять. З різницею в часі у нас є учні по класах саксофона та скрипки.
Виступ скрипалів.Фото: з Facebook-сторінки Сарненської мистецької школи
Як зараз працює школа?
— У школі навчається 460 учнів. Ми працюємо шість днів на тиждень у дві зміни. Є чотири віддалені класи: в Любиковичах, Немовичах, Стрільську та Корості. У нас змішана форма навчання. Якщо складно доїхати через відсутність транспорту чи інші причини, то працюємо дистанційно. Це на сьогодні доступно і перевірено.
Мистецька школа — лідер на Рівненщині в питанні інклюзії. Розкажіть, як це працює на практиці?
— Якщо під час пандемії та війни учні школи могли виходити на контакт дистанційно, то дітки з особливими освітніми потребами взагалі залишилися поза увагою. Тому разом з ексдиректоркою Інклюзивно-ресурсного центру Оксаною Скуловець ми створили спільний проєкт «Віртуальна музична школа» та підписали меморандум про подальшу співпрацю. Він тривав, доки діти займалися онлайн. Ми єдина музична школа в Україні, яка працювала в такому форматі, принаймні мені не траплялася в соцмережах про це інформація.
Як це відбувалося? Наші викладачі готували музичний відеоконтент з іграми для пальчикової гімнастики. Це були заняття, спеціально розроблені під аудиторію діток з особливими потребами. Далі відправляли наш контент фахівцям Інклюзивно-ресурсного центру. Вони робили фаховий опис та поширювали його на сайті центру та в першу чергу серед батьків. Це для того, щоб не втратити дорогоцінний час у розвитку дітей. Нашими відеоуроками користуються і сьогодні охочі.
Інклюзивні заняття у школі.Фото: з Facebook-сторінки Сарненської мистецької школи
Наразі ми призупинили роботу віртуальної музичної школи, оскільки немає потреби, але продовжуємо працювати з Інклюзивно-ресурсним центром. Фахівці центру проводять комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини і, якщо виявляють діток, яким можуть допомогти заняття музикою, вони рекомендують звернутися до нас. У школі вже навчається троє діток з особливими освітніми потребами. Знаєте, музика та інклюзія — це непросто. І за цю ділянку роботи побоюються братися всі. Якщо в галузі середньої освіти є підготовлений матеріал, розроблені методичні рекомендації, схвалені навчальні плани, то в мистецькій освіті, на жаль, не так. А, зокрема на Рівненщині, ми перші, хто не побоявся почати працювати системно з цим питанням, збирати навколо себе однодумців та ділитися початковим досвідом.
Де запозичуєте досвід, щоб навчати мистецтву діток з особливими освітніми потребами?
— Ми самоучимося, саморозвиваємося. У нас особливо багато матеріалу немає. Але 1 лютого на базі школи пройшов перший регіональний семінар, де, зокрема, обговорювалося питання інклюзії в мистецькій освіті. Ініціаторами семінару були ми та колеги з Харківської дитячої школи мистецтв № 5 ім. І.О. Дунаєвського. Вони ділилися своїм досвідом, бо мають інклюзивне відділення. Хоч Харків сьогодні повністю на дистанційному навчанні, але колеги продовжують працювати, та навіть більше — проводять набори учнів на онлайн-навчання. Також ми є ініціаторами засідання методичного об’єднання в якому брала участь колега з Володимирецької мистецької школи. Організовували майстер-класи уроків гри на фортепіано з інклюзивними дітками. А тепер ми пропонуємо наш досвід на загал усієї Рівненської області — готуємося проводити обласний семінар з інклюзивного навчання. Я вважаю, що в цьому напрямку потрібно працювати, бо ці дітки не мають бути поза увагою суспільства. І якщо мистецтво може їм допомогти, то ми повинні знайти спосіб, як це зробити.
Семінар у мистецькій школі.Фото: з Facebook-сторінки Сарненської мистецької школи
Як проходять уроки дітей з особливими освітніми потребами?
— Уроки не особливо відрізняються, лише специфікою інструменту та навчальною програмою, яка базується на індивідуальних потребах. Поки що ми проходимо цей шлях разом з учнями. Здобуваємо власний і вивчаємо європейський досвід, спілкуємося з різними фахівцями, зокрема психологами, і так опановуємо цей напрямок.
У нас є хлопчик з синдромом Дауна. Його мама прийшла до мене і сказала, що син хоче грати на скрипці. Вона знає, що він не стане професійним музикантом. Але це втілить його мрію і зробить щасливішим. Хлопчик сьогодні займається на досить складному інструменті. І я вдячна викладачу Юлії Гриневич, що вона погодилася навчати цю дитину.
Спільно з Інклюзивно-ресурсним центром ми проводимо вже другий рік поспіль у грудні захід за участі інклюзивних дітей до Дня людей з інвалідністю. Для дітей, які не є учнями нашої школи, цей концерт — надзвичайно важлива подія. В них так сяяли очі від того, що вони виступали на сцені. Це було справжнє дитяче щастя. А ми тішилися з того, що можемо бути дотичними до радісних моментів.
Спільний захід з сонячними дітками.Фото: з Facebook-сторінки Сарненської мистецької школи
Що змінилося у школі разом із перейменуванням у мистецьку?
— Назва змінилася у відповідності до закону. Всі школи в Україні, де навчають хореографії, вокалу, інших творчих спеціальностей, зараз стають мистецькими. Проте разом із назвою змінились і підходи до навчання. Ми працюємо з учнями від трьох років і може бути до ста. Це новий формат роботи мистецької школи. Ми не закриті, як це було раніше, для всіх пересічних. Напевно, на наш заклад дивились, як на місце лише для учнів, де їх щось вчать. Страшне було слово «школа», а в школі ще страшніше слово «сольфеджіо». Сьогодні це змінилося. Ми навчаємось за новими освітніми програмами. Школу можна закінчити за три роки, а також за чотири, за шість і за дев’ять — дивлячись, на який результат орієнтується учень. У нас є елементарний рівень навчання, базовий і високий. Це по типу загальноосвітньої школи: початкова, середня та старші класи. В усіх рівнях є повний і скорочений терміни навчання. Скорочений термін можуть проходити діти старші за віком, вони швидше опановують програму. Тому вони в 9-10 років прийшовши у школу, можуть за три роки елементарного і три базового повністю підготуватися до вступу в будь-який мистецький навчальний заклад. Якщо це дитина шести років, яка навчається за програмою НУШ, то уроки проходять у формі гри. Навіть на сольфеджіо вони граються і таким чином пізнають нотну грамоту. Звісно, такі учні навчатимуться довше. Вони йтимуть паралельно з класами звичайної школи.
Які нові мистецькі напрямки працюють у школі?
— За період воєнного стану ми відкрили клас театру та групи раннього мистецького розвитку для діток від трьох років. Зараз у класі театру навчається дві групи, в класі раннього естетичного розвитку — три.
У нас зміцнилася матеріально-технічна база впродовж останніх трьох років. Ми придбали два електронних багатофункціональних фортепіано та три інтерактивні комплекти, де дітки вивчають сольфеджіо. В Рівненській області шкіл з такою матеріально-технічною базою не так і багато. Навіть колеги з Харкова були приємно здивовані, що в нас на Поліссі така школа. Закупили шість ноутбуків і планшетів, комп’ютер. Ми вчимося працювати повністю онлайн, включаючи електронний документообіг. Це дуже зручно.
Нотна грамота на інтерактивних дошках.Фото: з Facebook-сторінки Сарненської мистецької школи
Гра на музичних інструментах — це зараз популярно серед дітей і молоді?
— Так, у нас дуже багато охочих навчатися. Тому набір у школу проводимо на конкурсній основі. Проте грає роль престиж інструмента. У такі класи як баян чи акордеон складніше набрати діток. А на фортепіано завжди переповнений набір. Також популярні класи гітари та вокалу.
Чи є місце для мистецьких заходів під час війни? Їх важливість зросла за цей період чи навпаки?
— Цінність музики однозначно зросла. У період, коли пандемія посадила нас вдома, було дуже складно зібрати глядача. А під час повномасштабної війни, коли минула розгубленість, люди почали йти на концерти. В нас не було жодного заходу з напів порожнім залом, він завжди був заповнений. Це не тільки батьки, просто пересічні глядачі приходили. Було зрозуміло, що людям не вистачає живого спілкування, вони шукали підтримки та розради в мистецтві. І дітки сьогодні також хочуть виступати, їм цього бракує. Музика онлайн і жива музика — це зовсім різне звучання. Музика має жити. Жоден телефон чи телебачення не передасть цього.
У нас з'явилося дуже багато нових заходів. Найактивніші місяці — грудень і травень. Традиційним став вуличний концерт до Дня музики, проводили його вже втретє. Щороку влаштовуємо новорічно-різдвяний цикл свят. Вже два роки він має благодійну мету — збір коштів для військових. І викладачі, і учні докладаються мистецтвом до нашої перемоги. За грудень нам вдалося назбирати майже 30 тисяч гривень на ЗСУ. Є також захід «Ти — суперстар». Це свято відмінників, де їм вручають похвальні листи та подарунки. Вечір класичної музики — дуже популярний концерт живого звучання. Ми вимушені були його зупинити через тривогу, але було приємно, що глядачі справді насолоджувалися. Дуже вдало дебютувала наша джазова вечірка. Сподіваюся, що вона переросте у масштабніший захід — свято джазу в Сарнах, на яке приїжджатимуть прихильники цього стилю навіть з інших міст.
Чи є зараз в учнів можливість брати участь у конкурсах різних рівнів?
— Так, наші вихованці не просто беруть участь, а переважно займають призові місця. Минулий навчальний рік був дуже плідним — понад 70 перемог у престижних Міжнародних і республіканських конкурсах. Підсумком навчального року в травні став започаткований гала-концерт. На заході депутат Верховної ради Сергій Євтушок та Сарненський міський голова Руслан Серпенінов вручили переможцям дипломи та солодощі. А ще у Сарненській громаді відновили програму підтримки обдарованої молоді. Тож діти та викладачі отримали грошову винагороду преміями за здобутки.
В яких напрямках будете розвиватися далі? Чим ще здивує мистецька школа?
— Найближча перспектива — це питання інклюзії. Воно просто на часі, тому ми будемо вдосконалювати цю роботу. Ще один напрямок — співпраця з Центром психосоціальної підтримки «Життя». Зараз шукаємо точки дотику між двома закладами. Доведений факт, що музика лікує, тож будемо досліджувати саме музикотерапію. Уже маємо напрацювання по певних заходах. Запрошуємо військових і переселенців на наші концерти. Можливо, створимо проєкт для здійснення їх мрій, пов’язаних з грою на музичних інструментах.
Підписання Меморандуму про співпрацю.Фото: з Facebook-сторінки Сарненської мистецької школи
Група раннього естетичного розвитку в майбутньому може стати повноцінною студією. Ми навіть назву символічну вже підшукали — «ЛАДусі». В музиці є поняття лад, а якщо ладнають усі — це шлях до успіху.
Зараз триває набір дітей від 5 до 12 років, які бажають навчитися грати на ударній установці. Запрошуємо всіх, хто хоче з першого уроку сісти за барабани й одразу пробувати грати. Заняття стартують уже в січні.
Ми готові працювати й у напрямку дорослого дозвілля. Але для цього потрібно вивчити запит. Якщо у вас є велике бажання опанувати інструмент у дорослому віці — скажіть про це нам. І ми знайдемо спільне рішення.
А ще школа працює над створенням особливого арт-простору — музичного дворику. Початок уже є — це один із найбільших в області муралів. А далі у нашому дворику хочемо облаштувати три зони, зокрема концертну. Там встановимо літню сцену та все, що потрібно для відпочинку жителів громади. Це буде артпростір, де можна проводити майстер-класи, семінари, зустрічі, творчі заходи. Це наша амбітна мрія. Сподіваємось і віримо, що вже навесні запросимо всіх жителів громади на День джазу у цей мистецький дворик.
Мурал в артдворику мистецької школи.Фото: СарниNews.City
Приємно, що наші ідеї завжди підтримує Управління культури, туризму молоді та спорту Сарненської міської ради та наш засновник — Сарненська міська рада спільно з депутатським корпусом. Ми щиро вдячні їм за розуміння. Завдяки тісній співпраці творчі задуми реалізуються на користь талановитих діток, які в нас навчаються.
Користуючись нагодою, від усього творчого колективу Сарненської мистецької школи вітаю мешканців Сарненської громади з прийдешніми святами. Зичу миру та довгоочікуваної Перемоги. Христос народився! Славімо його!
