Інна Тріщук викладає інформатику в Клесівському ліцеї та проводить курси підвищення кваліфікації для педагогів. Свій перший підручник вона написала у 2022-му, другий — під час блекаутів. Нині на Рівненщині очікують вже третю навчальну книгу з інформатики, яку викладачка створювала у співавторстві з колегою Олександром Лазарцем. Про роботу над написанням підручника — далі у матеріалі СарниNews.City.
Перша книга у співавторстві
Чому підручник для 7-х класів вирішили писати не сама?
— Співавтор Олександр Лазарець — мій близький друг. Упевнена на 100%, що тему алгоритмізації він розкрив глибше, ніж я. Та й самій писати цілий підручник досить складно! А програмування (15 тем) — це багато ґрунтовної, серйозної роботи. І я не могла її довірити тому, кого погано знаю. Сашко — класний спеціаліст і талановитий педагог. Підручник — це ніби твоя ще одна дитина. Ти любиш та оберігаєш, стараєшся якнайкраще. Тому до всього, що стосується мого підручника, я ставлюся дуже відповідально. Не уявляю нікого іншого, крім Сашка, своїм співавтором. Занадто багато праці та життя вкладено в підручники для 5 та 6 класів. І вибір співавтора для 7 класу — це вибір друга.
Інна Тріщук зі співавтором Олександром Лазарцем.Фото: з Facebook-сторінки Інни Тріщук
Чому виникла потреба видати підручник власного авторства?
— Я хотіла створити дійсно підручник максимально адаптований для учня, а не тексти для читання. Інформатика — практична та динамічна наука, що постійно змінюється. В основному підручники подають суто теорію. А практика описана дуже образно чи побіжно. Дитина на уроці інформатики повинна працювати з комп’ютером, а не читати книжку. Тож з'являється логічне розуміння, що заняття повинні базуватися на практиці. Мені бракувало її в підручниках. Почитати, як створити папку, та навчитися створювати папку — це різні речі. Не вистачало в підручниках чітких алгоритмічних практичних робіт із показом результату. Без зайвої «води». Діти не хочуть зараз читати об’ємні тексти.
У мене вже є авторський стиль і відпрацьована система подачі матеріалу: теорія+практика+інтерактивний контент. Теорія — чітко, структуровано, схематично, мінімум довгих текстів. Практична робота — алгоритмічна будова, чіткість, зрозумілість результату. Інтерактивна частина — моя улюблена. Інтерактивні презентації адаптовані для смартфона, і це круто, бо учні швидше подивляться цікаву анімовану презентацію, ніж читатимуть. Тим більше в презентації є інтерактивні кнопки з пізнавальним вмістом і своя система навігації. Все можна вивчити зі смартфона. Інтерактивні ігри та перевірка знань — аналогічно. Якщо сказати коротко, це підручник, який можна опрацьовувати зі смартфона. От цієї мобільності бракувало, тим більше зараз, коли сучасні діти фактично здобувають усі знання за допомогою телефона.
Підручник — за два місяці
Скільки тривала робота над створенням підручника?
— Процес створення починається задовго до написання першої теми… Спочатку обирається модельна програма, яка відповідає Держстандарту Міносвіти. Саме вона визначає очікувані результати навчання. Ми вибрали модельну програму Оксани Пасічник, Лілії Козак і Алли Ворожбит, тому що це вчителі-практики, які працювали з дітьми.
Далі потрібно очікувані результати розподілити на розділи та теми, врахувати компетентності та зміст. Це, мабуть, найважче, адже програма дуже-дуже насичена! Тим більше треба врахувати різне тижневе навантаження у школах. В одному навчальному закладі може бути одна година інформатики в тиждень, а в іншому — дві. Саме тому тема, а не урок.
Укладення підручника — це складна колективна робота. Над ним працює велика команда. І мені здається, що автору найлегше: подати інформацію, зробити інтерактивний контент і презентацію. Над написанням тексту я працювала близько двох місяців. Чомусь усі лаври йдуть авторам, а «за кадром» залишається те, що редактору потрібно вичитати ті 300 сторінок, дизайнеру підібрати ілюстрації, додати комп’ютерну графіку, зверстати.
Підручник Інни Тріщук для 6 класу.Фото: з Facebook-сторінки Інни Тріщук
На всіх етапах мене підтримувала команда видавництва «Навчальна книга — Богдан». Я три роки з ними співпрацюю. У мене вже є два робочі зошита, три підручника, у планах видати ще й методичку. Я маю багато ідей. І, крім того, викладаю у школі, проводжу навчання для вчителів і хочу продовжувати розвивати свій блог.
Тобто ви допомагаєте колегам підвищити кваліфікацію?
— Так, я часто їжджу по школах, які мене запрошують, і проводжу навчання. Маю зареєстрований ФОП як суб’єкт підвищення кваліфікації. Багато корисної інформації для колег публікую у своєму блозі в Instagram.
Зараз інфопростір, особливо в соцмережах, перенасичений навчальними програмами. Як зрозуміти, що курс пропонує фахівець, компетентності якого можна довіряти?
— Якщо говорити про освітян, то, крім офіційно зареєстрованого ФОП, у людини повинен бути сайт, де є у вільному доступі інформація про курси, програму, реєстр виданих сертифікатів. Подія має бути зареєстрована на EdWay — це всеукраїнська платформа, розроблена разом з Дією, для підвищення кваліфікації фахівців. Після цього ти можеш анонсувати події та проводити навчання.
Щоб вчителям зарахували курс як підвищення кваліфікації, я маю їм видати: сертифікат відповідного зразку, реєстр виданих сертифікатів, покликання на подію EdWay, покликання на свій сайт, щоб перевірити, чи сертифікат справжній, і програму. Якщо у педагога є всі ці пункти — тоді все окей.
Чи є школи, які вже навчаються за вашими підручниками?
— У Вараші точно є. Минулого тижня і наш Клесівський ліцей отримав підручники для 6 класів з інформатики. Загалом вони є уже в багатьох школах. Мені інколи навіть надсилають фото.
Підручник, який щойно надійшов у Клесівський ліцей.Фото: з Facebook-сторінки Інни Тріщук
Щоб потрапити в школу, підручник проходить декілька обов’язкових етапів. Спочатку його подають на конкурс Міністерства освіти і науки України. Звідти автору повертаються рекомендації, які потрібно врахувати або спростувати. Наступним проводять конкурс, де підручник оцінюють вчителі. Якщо він долає поріг у 10 тисяч голосів, то його друкують за державний кошт. Перші мої два підручники перевищували необхідну кількість голосів. Сподіваюсь, що цей набере ще більше.
Чи плануєте видавати підручник для учнів 8-х класів?
— Так, планую. Тепер навіть не сумніваюся!
