Військовий Іван Ковтун із Вирівської громади з 2019 року боронив схід, з 2022-го — Київ і Запоріжжя. Вдома на захисника чекали дружина й дві доньки, одна з яких створила петицію про посмертне присвоєння татові звання Героя України. Підписати її можна за посиланням.
«Мій любий татку»
Захисник Іван Ковтун народився 10 травня 1985 року у селі Ясногірка Вирівської громади. До війська на контрактну форму служби долучився в червні 2019 року. Бойові завдання виконував на сході країни, а від початку повномасштабного вторгнення росії став на захист Києва.
— Ранок 24 лютого змінив нас усіх, змінив він і мене, мій любий татку. За одну ніч із маленької безтурботної дівчинки я стала дорослою. За ці дні я зрозуміла, яка це велика цінність — сім’я, як важливо, щоб усі рідні були поруч, як це гарно, коли мама щаслива і посміхається, а не нишком плаче в подушку, хвилюючись за тебе. Татку, я зрозуміла, що морозиво набагато смачніше, коли його купуєш ти, воно набагато солодше, якщо ми всі разом ним ласуємо, — пише в «Листі до солдата» донька полеглого захисника Софія.
2023 року бійця перевели в роту вогневої підтримки мотопіхотного батальйону «Ведмеді» 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. У складі нового підрозділу Іван Ковтун боронив Запорізьку область.
— Ти знаєш, недавно мені здалося, що мама настільки хвилюється, що й не помічає, як уголос запитує тебе: «чи ти відпочивав сьогодні, що ти їв і чи їв взагалі, чи дуже втомився?» І це не дивно, адже вона — мама, вона — твоя дружина. Страшно уявити, скільки мам і дружин сьогодні хвилюються за своїх дітей, чоловіків, батьків. Благаю вас усіх: бережіть себе, бо ж кожного із вас чекають батьки, дружина, діти. Вони страшенно хвилюються. Хвилюються і вірять, що кожен із вас повернеться живим і здоровим, — ділиться в листі донька Героя.
Для України Героєм має стати посмертно
Старший солдат загинув 30 листопада 2023 року під час артилерійського обстрілу під Кам’янкою на Запоріжжі, та вранці того ж дня ще встиг привітати меншу донечку Маргариту з днем народження. Дівчинка досі майже щоденно пише повідомлення татові та прагне зберегли світлу пам’ять про нього:
— Ти просто не уявляєш, як сильно я скучила. Так хочеться в твої обійми, поцілувати тебе і сказати, як сильно я тебе люблю. Поплакати з тобою ще хоч раз, побачити твою чарівну усмішку, яка завжди була на твоєму обличчі. Я пообіцяла тобі, що житиму заради того, щоб пам’ять про тебе жила вічно. Свою обіцянку я тримаю, і доки б’ється моє серце — будеш жити ти.
У рідному селі з полеглим бійцем прощалися 5 грудня. Донька Івана Ковтуна Софія створила петицію про посмертне присвоєння полеглому старшому солдатові звання Героя України, яку можна підписати за посиланням.
— Він був найкращим чоловіком, татом, другом, який завжди прийде на допомогу. Він — Людина з великої літери, людина, на яку можна покластись і довіритись. Для мене та всієї родини він вже є справжнім Героєм! Але для України, на жаль, ним має стати посмертно, — пише у зверненні до президента донька полеглого бійця Софія.
Що було раніше
У 2015 році сарненчанин Валентин Головін став на захист країни. Від початку повномасштабної війни ніс службу в лавах тероборони. Рідні полеглого створили петицію про присвоєння 56-річному бійцеві звання Героя України.
